Під час загальної аудієнції в середу, 20 травня, Папа Лев XIV розпочав серію катехиз, присвячених Конституції про святу літургію, ухвалену Другим Ватиканським Собором. Святіший Отець наголосив, що саме в літургії звершується діло спасіння, Церква формується як Тіло Христове, а вірні отримують силу перетворювати участь у богослужінні на щоденне життя віри.
Про це пише Vatican News.
«Укладаючи цю Конституцію, отці Собору прагнули не лише провести реформу обрядів, а й спонукати Церкву до роздумів та глибшого розуміння того живого зв’язку, який її творить і єднає: Таїнства Христа», – цими словами Папа Лев XIV розпочав катехизу в середу, 20 травня 2026 року, під час загальної аудієнції на площі Святого Петра, започатковуючи нову серію повчань, присвячених конституції Sacrosanctum Concilium про святу літургію Другого Ватиканського Собору.
Пасхальне Таїнство стає для нас сакраментально присутнім
«Літургія торкається самого серця цього Таїнства: вона є одночасно простором, часом і контекстом, у якому Церква отримує від Христа своє життя. Адже в літургії “здійснюється діло нашого спасіння”» (SC, 2), – продовжив своє повчання Святіший Отець. Він пригадав, що завдяки біблійному, патристичному та літургійному оновленню ХХ століття Церква глибше усвідомила справжній зміст християнського Таїнства. Йдеться не про щось незбагненне, а про спасенний Божий задум, прихований від віків й об’явлений у Христі.
Папа наголосив усім учасникам аудієнції, що осердям цього Таїнства є Пасха Господня – Його страсті, смерть, воскресіння та прославлення, які в літургії стають сакраментально присутніми для вірних. Далі Папа зазначив, що сам Христос є джерелом життя Церкви і продовжує діяти в ній силою Святого Духа. У літургії Він освячує свою Наречену, Церкву, та приєднує її до своєї жертви Отцю, будучи присутнім у Божому Слові, Святих Тайнах, в служителях, зібраній спільноті та, передусім, у Євхаристії. А звершуючи Євхаристію, Церква «приймає Тіло Господнє і стає тим, що приймає», тобто сама стає Тілом Христовим і оселею Бога в Дусі. Саме так звершується діло нашого відкуплення, яке уподібнює нас до Христа і будує між нами справжнє церковне сопричастя.
Літургія формує Церкву як Тіло Христове
Єпископ Риму підкреслив, що в літургії єдність Церкви здійснюється «за допомогою обрядів і молитов». За його словами, богослужбова обрядовість не лише виражає віру Церкви, згідно з принципом lex orandi, lex credendi («правило молитви є правилом віри»), але й формує її ідентичність. Проголошене Боже Слово, звершення Тайн, жести, мовчання і сам літургійний простір, як зазначив Святіший Отець, представляють і водночас творять народ, скликаний Отцем, Тіло Христове і храм Святого Духа. Тому «кожне богослужіння стає справжнім об’явленням Церкви в молитві», – додав він, цитуючи слова свого попередника святого Йоана Павла ІІ.
У цьому світлі, як зауважив Наступник святого Петра, стає зрозуміло, чому Другий Ватиканський Собор назвав літургію «вершиною, до якої прямує діяння Церкви, і водночас джерелом, з якого випливає вся її сила» (SC, 10). Хоча місія Церкви охоплює також проповідування, служіння вбогим та супровід людини в різних життєвих обставинах, уся ця діяльність знаходить свою кульмінацію в літургії і з неї черпає силу. Постійно занурюючись у Пасху Господню через Боже Слово, Таїнства та спільну молитву, вірні отримують підкріплення, заохочення та оновлення у своїй вірі та місії. Таким чином «участь вірних у літургійній діяльності є водночас “внутрішньою” та “зовнішньою”», – підсумував Святіший Отець.
Звершена літургія має ставати щоденним життям
Переходячи до практичного виміру, Папа Лев XIV наголосив, що літургія не завершується із закінченням богослужіння, а вона покликана проникати в повсякденне життя християнина та формувати його вчинки. Саме так, за його словами, життя віруючого стає «живою, святою і приємною Богові жертвою» (Рим 12,1).
Папа підкреслив, що літургія щоденно зміцнює Церкву, наповнює її Святим Духом, вводить вірних у життя Христа та формує спільноту, відкриту й гостинну для всіх. У цьому сенсі вона є знаком єдності всього людського роду в Христі. Завершуючи катехизу, Лев XIV закликав: «Дозвольмо, щоб нас внутрішньо формували обряди, символи, жести і, насамперед, жива присутність Христа в літургії».
