Колишній настоятель францисканців у Святій Землі, якому Папа доручив приготувати роздуми на цьогорічну Хресну дорогу в Колізеї, розповів у інтерв’ю для ватиканських медіа про те, що саме хотів представити в 14 медитаціях, переплетених із повчаннями святого Франциска з Ассізі у 800-ту річницю його переходу до вічності.
Про це пише Vatican News.
Пресслужба Святого Престолу оприлюднила текти роздумів, що супроводжуватимуть молитву Хресної дороги, яку Папа Лев XIV очолить вночі у Велику Пʼятницю, 3 квітня 2026 р., в римському Колізеї. Їх приготував о. Франческо Паттон OFM, який у 2016-2025 роках очолював Кустодію Святої Землі, провінцію Ордену Братів Менших у регіоні, яка виконує особливе завдання опікуватися святими місцями, пов’язаними з історією спасіння.
В інтерв’ю для нашого колеги Роберто Четери колишній Хранитель Святої Землі зазначив, що в ці роздуми і молитви «помітно натхнені поточною реальністю та становищем конкретних людей». За його словами, це доручення, яке він отримав від Лева XIV, вписується у постійну увагу Святішого Отця до народів, які страждають через війни. Отець Паттон нагадав, що Папа від дня свого обрання «постійно підносить молитву про дар миру», нагадуючи також під час недільної молитви про необхідність покласти край війнам. Не бракує з його боку й суворих слів, коли він стверджує, що «Бог не вислуховує молитви тих, хто розпалює війни».
У світлі Євангелії та творів святого Франциска
Священник зізнається, що запрошення приготувати тексти, отримане через Державний Секретаріат, було для нього «дуже великою несподіванкою», з огляду також і на зв’язок з 800-річчям відходу святого Франциска до вічності. Це була несподіванка, яка водночас і трохи налякала, і стала честю.
Розповідаючи про те, як виникли ці роздуми, отець Паттон пояснив, що натхненням для нього стали Євангелії, особливо Євангелія від Йоана, та твори святого Франциска, а також конкретні події в Святій Землі. Євангельські постаті постають у сучасних обличчях: у рядках, присвячених жінкам, можна побачити «жінок, які сьогодні втілюють образ Пресвятої Марії, Вероніки, єрусалимських жінок»; киринеєць набуває рис волонтерів та гуманітарних працівників, які «ризикнули своїм життям», щоб допомагати іншим. Ці розповіді та ситуації, зазначає він, не мають на меті «виносити судження», а «запросити до роздумів».
Послання залишається суто релігійним: виразити близькість Христа з кожною людиною. Отець Паттон бажає, щоб Хресна дорога в Колізеї, натхненна тією, яка щоп’ятниці проходить по Дорозі Скорботи в Єрусаливі, допомогла віруючим «іти слідами Ісуса», а невіруючим – відкрити для себе, що Йому «дорогий кожен із нас». Кінцеве побажання полягає в тому, щоб кожен, ідучи за Христом аж до Голготи, «відчув Його близькість і Його любов» та зміг віднайти в Ньому надію і життя.
