У Ватикані Папа Лев XIV прийняв представниць трьох спільнот монахинь Ордену Святого Бенедикта, наголосивши на важливості молитви, спільнотного життя та постійної формації у сучасному світі.
Про це пише Vatican News.
У понеділок, 30 березня 2026 року, Папа Лев XIV прийняв у Ватикані монахинь-бенедиктинок з абатств Святої Схоластики в Субіяко, Санта-Марія-дель-Монте в Чезені і Святої Схоластики в Барі. Разом з ними прибула також група бенедиктинців. Звертаючись до учасників зустрічі, Святіший Отець підкреслив значення бенедиктинської харизми для Церкви і людства. Він заохотив їх поглиблювати духовне життя через Боже слово, жити справжньою спільнотою та відповідати на виклики часу через постійне духовне оновлення.
Молитва як шлях до правди про себе
Папа Лев XIV наголосив на центральності молитви та Lectio divina у житті монахині. Він зазначив, що саме через молитовне читання Святого Письма «ми можемо зрозуміти правду про себе», визнаючи власні слабкості та відкриваючи Божі благодаті. Святіший Отець закликав, щоб Боже слово було «поживою нашого споглядання та вашого повсякденного життя», підкреслюючи, що воно формує серце, здатне до глибшого посвячення Богові.
У понеділок, 30 березня 2026 року, Папа Лев XIV прийняв у Ватикані монахинь-бенедиктинок з абатств Святої Схоластики в Субіяко, Санта-Марія-дель-Монте в Чезені і Святої Схоластики в Барі. Разом з ними прибула також група бенедиктинців. Звертаючись до учасників зустрічі, Святіший Отець підкреслив значення бенедиктинської харизми для Церкви і людства. Він заохотив їх поглиблювати духовне життя через Боже слово, жити справжньою спільнотою та відповідати на виклики часу через постійне духовне оновлення.
Молитва як шлях до правди про себе
Папа Лев XIV наголосив на центральності молитви та Lectio divina у житті монахині. Він зазначив, що саме через молитовне читання Святого Письма «ми можемо зрозуміти правду про себе», визнаючи власні слабкості та відкриваючи Божі благодаті. Святіший Отець закликав, щоб Боже слово було «поживою нашого споглядання та вашого повсякденного життя», підкреслюючи, що воно формує серце, здатне до глибшого посвячення Богові.
