Промовляючи до громадськості Князівства Монако з вікна княжого палацу, Папа Лев XIV нагадав про те, що у Біблії творцями історії є найменші та про те, що дані Богом дари й таланти мають універсальне призначення. Він закликав місцеву спільноту ставати лабораторією соціальної доктрини Церкви.
Про це пише Vatican News.
«Я радий провести цей день серед вас і стати таким чином першим із Наступників апостола Петра, який відвідав Князівство Монако – місто-державу, що вирізняється глибоким зв’язком із Церквою Риму та католицькою вірою», – сказав Папа Лев XIV, розпочинаючи свою першу промову на монагеській землі.
Прибувши у суботу, 28 березня 2026 р., вранці, до Князівства Монако, відразу з вертодрому, де його зустріли Князь Альбер ІІ з дружиною, Святіший Отець від’їхав до княжого палацу, де відбулася церемонія привітання. Прозвучали гімни найменших держав світу, відбувся прохід почесної варти, після чого Папа здійснив візит ввічливості до Глави держави. Після приватної розмови, Князь Альбер виголосив на балконі палацу вітальне слово, після чого Лев XIV промовив до громадськості, представники якої зібралися на площі перед палацом.
Найменші творять історію
Святіший Отець зауважив, що «дар малості та жива духовна спадщина» зобов’язують до служіння заради права та справедливості, «особливо в історичний момент, коли затятість сили та логіка домінування завдають шкоди світові та ставлять під загрозу мир». «Як ви знаєте, у Біблії саме найменші творять історію! Справжня духовність підтримує це усвідомлення. Треба покладатися на Боже провидіння також тоді, коли переважає відчуття безсилля чи недостатності, бо ми віримо, що Боже Царство подібне до крихітного насіння, яке стає деревом. Звісно, ця віра змінює світ лише тоді, коли ми не ухиляємося від своєї історичної відповідальності», – наголосив Лев XIV, зауваживши, що плюралістичний склад місцевого населення творить простір, в добробут якого роблять внесок меншина місцевого населення та більшість, яка складається з громадян, які походять з інших країн.
Кожен талант має універсальне призначення
Покликаючись на Ісусову притчу про таланти, Папа нагадав, що в Божих очах ми нічого не отримуємо надаремно. Все, що нам довірено, не слід закопувати, а пускати в рух, помножувати у перспективі Божого Царства. «Цей горизонт ширший за приватний і він не стосується утопічного світу: Боже Царство, якому Ісус присвятив своє життя, є близьким, бо воно приходить серед нас і руйнує несправедливі конфігурації влади, структури гріха, що прокопують прірви між бідними та багатими, між привілейованими та відкинутими, між друзями та ворогами. Кожен талант, кожна можливість, кожне благо, вкладене в наші руки, має універсальне призначення, внутрішню вимогу не утримувати, а перерозподіляти, щоб життя всіх ставало кращим», – підкреслив Наступник святого Петра, додаючи також, що ця «логіка свободи та взаємообміну» лежить в основі притчі про загальний суд.
Світло віри перед обличчям викликів
«Католицька віра, яку ви, як одна з небагатьох країн світу, маєте як державну релігію, ставить нас перед верховенством Ісуса, яке зобов’язує християн ставати у світі царством братів і сестер, присутністю, яка не пригнічує, а підносить, яка не роз’єднує, а поєднує, готовою завжди з любов’ю захищати кожне людське життя, у будь-який момент і за будь-яких обставин, щоб ніхто ніколи не був виключений із трапези братерства», – мовив Святіший Отець, доручаючи місцевій громаді «особливий обов’язок» у поглибленні соціальної доктрини Церкви та в опрацюванні «добрих місцевих і міжнародних практик, які показуватимуть її перетворюючу силу». За словами Папи, завдяки давній вірі місцева спільнота може стати «експертом нових речей». Не ганяючись за «благами, що проминають, новизною, яка старіє протягом сезону», а стаючи готовими виходити назустріч «безпрецедентним викликам, які можемо долати лише з вільним серцем та просвітленим розумом».
З княжого палацу Лев XIV від’їхав панорамним автомобілем до катедрального собору Непорочного Зачаття, щоб зустрітися з церковною спільнотою Князівства Монако.
