Приймаючи аудієнції у Ватикані учасників зустрічі, організованої італійським Національним центром трансплантології, Святіший Отець відзначив, що італійська мережа трансплантології досягла значних результатів, визнаних на міжнародному рівні. За цими досягненнями стоїть багатий досвід, а також культура відповідальності та довіри, яку необхідно берегти й підтримувати.
Про це пише Vatican News.
У четвер, 26 березня 2026 року, Папа Лев XIV прийняв на аудієнції у Ватикані учасників зустрічі, організованої Національним центром трансплантології та висловив подяку Папській Академії «За життя», яка опікується цією важливою галуззю. «Ваша присутність свідчить про відданість численних медичних працівників, фахівців та волонтерів, які з компетентністю та самовідданістю служать людському життю в моменти найбільшої уразливості» – сказав він.
Жест отця Карло Ньоккі
Єпископ Риму зазначив, що присутні згадують важливу річницю: «адже сімдесят років тому відбулося перше італійське донорство, коли блаженний отець Карло Ньоккі попросив, щоб після його смерті були вилучені його рогівки та пересаджені двом дуже молодим підопічним його організації, яким змогли повернути зір». За словами Святішого Отця, «цей вчинок, здійснений в умовах, коли ще не існувало відповідного законодавства, викликав широке обговорення в італійському суспільстві та сприяв започаткуванню процесу законодавчого врегулювання».
Збереження прав та гідності людини
Святіший Отець нагадав, що невдовзі після цього жесту отця Ньоккі Папа Пій XII заклав перші етичні основи трансплантації. Він визнав вилучення органів з терапевтичною метою законним і морально виправданим, за умови збереження гідності людського тіла та поваги до прав задіяних осіб. Таким чином, від самого початку Церква супроводжувала розвиток трансплантаційної медицини, визнаючи її цінність та акцентуючи на важливості етичних критеріїв. Отож, «італійська мережа трансплантології досягла значних результатів, визнаних на міжнародному рівні. За цими досягненнями стоїть багатий досвід, а також культура відповідальності та довіри, яку необхідно берегти й підтримувати», – вів далі Папа.
Римські Архієреї про донорство
Лев XIV також пригадав, що святий Йоан Павло II в енцикліці Evangelium vitae назвав донорство органів, здійснене в етично прийнятній формі, особливим проявом культури життя. А Катехизм Католицької Церкви стверджує, що посмертне донорство – це благородний вчинок і прояв великодушної солідарності, наголошуючи на необхідності згоди та поваги до гідності особи. Папа наголосив на тому, що «сама можливість рятувати життя за допомогою трансплантації залежить, насправді, від великодушності донорів». Святіший Отець також згадав Папу Франциска, який підкреслював, що донорство є виявом вселенського братерства, отож, має залишатися безкорисливим актом, здатним свідчити про культуру допомоги, дарування, надії та життя. «Це надзвичайно цінний заклик у час, коли все ризикує оцінюватися за логікою ціни, ефективності чи інтересу» – говорив він.
Розвивати трансплантаційну медицину
Папа Лев XIV заохотив до подальшого проведення наукових досліджень, які відкривають важливі перспективи для трансплантаційної медицини. Вона покликана розробляти дедалі ефективніші рішення, щоб задовольнити потребу в органах та потреби пацієнтів у ситуації, коли попит все ще значно перевищує пропозицію. Проте, як наголосив він, будь-який технічний прогрес повинен супроводжуватися відповідальністю та повагою до гідності людини. Святіший Отець закликав інституції та волонтерів і надалі інформувати та підвищувати обізнаність у цій сфері, щоб культура донорства могла розвиватися й бути усвідомленою, вільною та здатною вбачати в цьому жесті знак солідарності, братерства й надії.
