Виступаючи під час заходу, який організували Секретаріат з питань економіки та Бюро праці Апостольської Столиці, Секретар Дикастерії у справах культури та освіти застерігає від технократичної парадигми та підкреслює роль Святого Престолу у просуванні глобального управління.
Про це пише Vatican News.
Інтереси, яких стосується це питання, є різноманітними і не нейтральними, і саме в цьому контексті Святий Престол, який не має військових чи комерційних цілей, може відігравати ключову роль у сприянні глобальному управлінню, яке розвиває системи, «етичні з самого початку їхнього проєктування». Такими були деякі з ідей, що прозвучали під час семінару «Потенціал та виклики штучного інтелекту», який відбувся в понеділок, 2 березня 2026 року. Його організували Секретаріат з економічних питань Святого Престолу та Управління праці Апостольської Столиці (ULSA).
Роботу відкрив професор Паскуале Пассалаква, директор ULSA, який підкреслив, що сам Папа Лев XIV, безпосередньо поінформований про цю ініціативу, схвалив її та підтримав, висловивши побажання «глибшого усвідомлення в цій настільки актуальній і складній сфері». Серед доповідачів був преосвященний Пол Тайґ, Секретар Дикастерії у справах культури та освіти.
Не нейтральний розвиток
Ризики, за словами доповідача, «не вдаючись до апокаліптичної риторики», є реальними: «біологічна зброя, пропаганда, дезінформація, системи, що виходять з-під контролю людини». Представництво, прозорість і зрозумілість – це ключові слова для протидії технократичній парадигмі, на яку вказував вже Папа Франциск і яка ризикує посилювати несправедливість, нерівність, поляризацію та екологічні загрози, замість того, щоб їх усувати. Отже, розвиток ШІ не відбувається в нейтральному просторі, підкреслив ірландський єпископ. За відсутності міжнародних регуляторних норм «великі держави прагнуть технологічної переваги, особливо у військовій сфері», тоді як «усвідомлення можливої фінансової бульбашки стимулює прийняття ризиків на шкоду безпеці».
Суспільні ризики новітніх технологій
Крім того, моделі штучного інтелекту розроблені для задоволення потреб користувачів, часто тими ж компаніями, які контролюють соціальні мережі, аж до того, що вони лестять користувачам і створюють ілюзії, надаючи «більш очікувані, ніж точні відповіді». Також було підкреслено ризик делегування ШІ когнітивних завдань, властивих людині, особливо з боку тих, хто не здатний критично оцінювати результати та ставити відповідні запитання. Це впливає не тільки на робочу та академічну сфери, але й на особисті, міжособистісні та духовні сфери.
Церква може орієнтувати розвиток ШІ
Перед обличчям таких складнощів єпископ нагадав про документ Antiqua et Nova, вказавши на «мудрість серця, здатну інтегрувати цілість і частини» як те, чого людство сьогодні найбільше потребує: інтелекту, який, перед потужністю доступних засобів, ставить собі запитання про їхнє призначення, цілі та наслідки. У цьому контексті можна зрозуміти «увагу, яку викликало зусилля Папи Лева XIV поставити роздуми про штучний інтелект серед пріоритетів свого понтифікату». Зі свого боку, Церква має моральний авторитет і здатність об’єднувати кваліфікованих співрозмовників, стаючи важливим партнером у орієнтуванні розвитку ШІ.
Єпископ Тайґ, пункт за пунктом, пояснив, як ці принципи можуть бути втілені в конкретних діях Церкви. Щодо конкурентоспроможності – шляхом підтримки співпраці та глобального управління новими технологіями. У контексті поляризації – шляхом підтвердження культури зустрічі та діалогу. Щодо нерівності – нагадуючи, що «реалістичний суспільний договір» повинен об’єднувати також різні культури та світогляди. Нарешті, у сфері делегування когнітивних функцій, наголошуючи на католицькому баченні освіти та зміцнюючи мережу католицьких університетів.
