У своїх роздумах з нагоди молитви «Ангел Господній» в останню неділю лютого Папа наголосив, що шлях посту, який людина проходить за прикладом Господа, відкриває для неї самої дорогу внутрішнього оновлення та свободи.
Про це пише Vatican News.
У Першу неділю Великого Посту, 22 лютого 2026 р., Папа Лев XIV у своїх роздумах перед молитвою «Ангел Господній» коментував розповідь Євангелії від Матея (Мт 4,1–11) про спокуси від диявола яких Ісус Христос зазнає в пустелі під час свого сорокаденного посту. Папа наголосив, що шлях посту, який людина проходить за прикладом Господа, відкриває для неї самої дорогу внутрішнього оновлення та свободи. «Після сорока днів посту Він відчуває тягар Своєї людськості: на фізичному рівні – голод, а на моральному – спокуси диявола. Він переживає ту саму втому, яку всі ми відчуваємо на своєму життєвому шляху, і, протистоячи дияволові, показує нам, як перемагати його обмани й підступи», – мовив Святіший Отець.
Час зцілення
За словами Лева XIV, тексти літургії запрошують нас дивитися на Великий Піст не як на похмурий період, а як на «світлий шлях», на якому через молитву, піст і милостиню ми маємо нагоду оновити власну співпрацю з Богом у здійсненні «унікального шедевру нашого життя». Йдеться про те, щоб дозволити Господеві зцілити рани, завдані гріхом, і допомогти нашому життю розквітнути у повноті любові – єдиному джерелі справжнього щастя.
Водночас Святіший Отець зауважив, що цей шлях є вимогливим й на ньому існують ризики. «Звісно, це вимогливий шлях, і є ризик знеохотитися або піддатися спокусі легших шляхів задоволення, таких як багатство, слава і влада (Мт 4,3–8). Вони, які були також спокусами Ісуса, є лише жалюгідними сурогатами тієї радості, для якої ми створені, і зрештою залишають нас неминуче й назавжди незадоволеними, неспокійними та порожніми», – пояснив він.
Покаяння, яке збагачує
Папа також пригадав повчання святого Павла VI, який в своїй Апостольській конституції Paenitemini навчає, що покаяння не збіднює людяність, а очищає й зміцнює її, ведучи до горизонту, «кінцем якого є любов і вручення себе Господу». Святіший Отець зазначив, що «покаяння, роблячи нас свідомими власних обмежень, дає силу їх долати й жити, у дедалі глибшій єдності з Богом і між собою».
Папа Лев XIV закликав у цей час благодаті великодушно практикувати покаяння «разом із молитвою та ділами милосердя». «Даймо місце тиші; трохи приглушімо телевізори, радіо, смартфони. Роздумуймо над Божим словом, приступаймо до Таїнств; слухаймо голос Святого Духа, Який промовляє в нашому серці, і слухаймо одне одного – в родинах, на робочих місцях, у спільнотах. Присвятімо час тим, хто самотній, особливо людям похилого віку, бідним, хворим. Відмовмося від зайвого і ділимося тим, що заощадимо, з тими, кому бракує необхідного. Тоді, як говорить святий Августин, “наша молитва, звершувана в покорі й любові, в пості й милостині, в поміркованості та прощенні, даючи добро і не відплачуючи злом, відвертаючись від зла і чинячи добро” (Проповідь 206, 3), дійде до Неба і принесе нам мир», – підсумував Святіший Отець.
На завершення, розпочинаючи молитву «Ангел Господній», Папа закликав слухачів довірити свій шлях посту Діві Марії, Яка, за його словами, «завжди підтримує Своїх дітей у випробуваннях».
