Зустрічаючись на початку Великого Посту з римським духовенством, Єпископ Риму поділився заохоченням трудитися разом, щоб перемагати занепад релігійної практики, долати спокусу самодостатності та супроводжувати молодь.
Про це пише Vatican News.
Папа Лев XIV підтримав звичай своїх попередників, які у перший день після початку Великого Посту зустрічалися зі священниками Римської дієцезії. У четвер, 19 лютого 2026 р., в залі Павла XIV у Ватикані він зустрівся з душпастирями, звернувшись до них з промовою, в якій поділився деякими думками щодо душпастирського шляху дієцезії, зупинившись на словах святого Павла, звернених до учня Тимотея: «Пригадую тобі, щоб ти оживив дар Божий, який у тобі».
Підтримувати полумʼя
«Що означає оживити? Павло звертається з цим закликом до громади, яка певним чином втратила свіжість своїх початків і душпастирський запал; у мінливих обставинах і з плином часу помітно певну втому, розчарування чи фрустрацію, певний духовний і моральний занепад. Тож Апостол каже Тимотею та цій спільноті: пам’ятай про оновлення дару, який ти отримав», – сказав Святіший Отець, пояснивши, що слово, вжите в тексті, означає «роздмухати жар» під попелом. «Також і щодо душпастирської мандрівки нашої дієцезії можемо сказати: полум’я горить, але його потрібно завжди знову роздмухувати», – додав він, визнаючи, що те полум’я, яке є невід’ємним даром Святого Духа, потребує бути підтримуваним.
Пріоритет звіщення Євангелія
У цьому контексті Папа виокремив два аспекти душпастирського життя, першим з яких є звичайне душпастирство на парафіях. Дякуючи священникам за рему працю, часто позначену великими труднощами, але незначним визнанням, лев XIV зауважив, що ті є труднощі є нагодою замислитися над викликами. За його словами, існує потреба «змінити напрямок». Звичайне душпастирство, структуроване за класичною моделлю, зосередженою насамперед на гарантуванні уділення таїнств, передбачає, що середовище якимось чином передає віру, але сьогодні ми є свідками «ерозії релігійної практики».
«Нагальним є, отже, повернутися до звіщення Євангелія: це пріоритет», – сказав Святіший Отець, звертаючи на те, що Рим, як і всі великі агломерації, позначений мобільністю людей, тому «потрібно, щоби парафіяльне душпастирство повернуло в центр звіщення, шукаючи шляхи та способи для того, щоб допомагати людям наново ввійти в спілкування з Ісусовою обітницею». За словами Папи, вимагає переосмислення християнське втаємничення, часто сформоване на основі шкільних ритмів, бо потрібно шукати нові способи передавання віри, за межами класичних шляхів.
Працювати разом
Другим аспектом, який виокремив Лев XIV у промові до римських священників, є необхідність вчитися працювати разом, у спільності. «Щоб надати першочергового значення євангелізації у всіх її різноманітних формах, ми не можемо думати і діяти самотужки», – сказав він, звернувши увагу на те, що якщо в минулому парафія була пов’язана з територією, сьогодні стилі життя змінилися від стабільності до мобільності. Тому одинока парафія неспроможна, щоби започаткувати «процес євангелізації, здатний охопити тих, хто не може гарантувати належну участь». Це вимагає долати спокусу самодостатності, що веде до перенавантаження та розсіювання сил, щоби «дедалі більше працювати разом, особливо між сусідніми парафіями».
З уважністю до молоді
Врешті, ще одним аспектом, який виокремив Папа, є необхідність бути близькими з молоддю, нагадавши про те, що він казав кілька тижнів тому учасникам пленарної асамблеї Дикастерії віровчення: чимало з них живуть без жодного посилання на Бога і Церкву. «Тому необхідно зрозуміти і розпізнати глибокий екзистенційний дискомфорт, який їх сповнює, їхню розгубленість, їхні численні труднощі, а також явища, які залучають їх у віртуальний світ, і симптоми тривожної агресивності, яка іноді виливається у насильство», – сказав Святіший Отець, погоджуючись, що не існує простих рішень, які дають негайні результати. Однак, на скільки можливо, «можемо слухати молодь, бути присутніми між ними, приймати, брати участь у їхньому житті». «Оскільки ці проблеми стосуються різних аспектів життя, ми, як парафії, також стараймося вести діалог і взаємодіяти з місцевими інституціями, школами, фахівцями в галузі освіти та гуманітарних наук, а також з усіма, хто піклується про долю і майбутнє наших підлітків», – заохотив Лев XIV, скерувавши в цьому контексті слова заохочення до молодих священників, які «на власному досвіді відчувають потенціал і труднощі свого покоління та цієї епохи».
