Вже від наступної неділі паломники зможуть помолитися в базиліці святого Франциска в Ассізі біля виставлених мощів святого. Як зазначив керівник пресслужби святині, святий Франциск не жив у «кращі часи», ніж наші, тому його життя та свідчення є світлом для наших днів.
Про це пише Vatican News.
Від неділі 22 лютого до неділі 22 березня 2026 року в нижньому храмі базиліки святого Франциска в Ассізі вперше в історії відбуватиметься тривале прилюдне виставлення мощів святого Франциска. Подія присвячена 800-річчю від дня смерті святого (1226 рік). Передбачається, що вона стане одним із наймасштабніших духовних заходів цього ювілейного року: організатори очікують близько 370 тисяч паломників, приблизно 15-18 тисяч щодня. Серце францисканської духовності готується до напливу вірян з усього світу. Безкоштовна обов’язкова реєстрація на офіційному сайті www.sanfrancescovive.org покликана допомогти уникнути хаосу й забезпечити спокійне вшанування.
Свідчення життя, відданого Богові та ближнім
Подія виходить далеко за межі традиційного паломництва. У часи воєн, соціального напруження, егоцентризму та пошуку сенсу мощі святого Франциска покликані стати промовистим знаком миру, братерства та простоти. Як пояснює в інтерв’ю для Vatican News отець Джуліо Чезарео, OFM conv., Директор Бюро комунікації монастиря Сакро-Конвенто в Ассізі, «християни завжди вшановували реліквії, бо святі, особливо мученики, засвідчили своїм життям, що любов Бога повністю їх охопила, а любов Бога – не абстракція, вона торкається також тіла. Ці люди служили бідним, – додає він, – молилися, постили, любили людей і віддали своє життя як всепалення заради любові до Христа». Центральною метафорою стають слова Ісуса, записані в 12-й главі Євангелії від Івана: «Якщо зерно пшениці, впавши в землю, не вмре, то залишиться саме; а якщо вмре – принесе багато плоду». Отець Джуліо підкреслює: «Святий Франциск – це справді зерно, яке, подібно до Ісуса, подібно до святих і мучеників, віддає себе в щоденному житті. А той, хто віддає себе, витрачає себе, нічого не вдієш. Але це приносить плоди!».
Світло крізь віки
Святий Франциск не жив у «кращі часи», ніж наші: релігійні війни, міжусобиці, несправедливість, сімейні чвари… Проте його життя спростовує сучасний егоїзм. «Наше суспільство постійно каже: “Думай про себе, не жертвуйся, не турбуйся про інших, спершу подбай про себе”. Святий Франциск каже протилежне, і його кістки про це свідчать, – зауважив францисканець. –Святий Франциск не жив у кращому часі, ніж наш… Але якщо людина справді приймає Євангеліє, вона творить навколо себе іншу історію, нові стосунки».
«Оболонка зерна, що проросло»
Священник пояснив, що реліквії – це частина біологічного виміру святого. «Ви мене чуєте, бо я маю тіло й голос… Так само реліквії Франциска – це “оболонка” зерна, яке проросло, і ця шкаралупа говорить про нього». Саме ця конкретність, за його словами, приваблює молодь і навіть невіруючих: «Люди шукають Франциска, бо він втілює Євангеліє; у ньому бачимо, що Євангеліє, коли його приймають, стає доброю новиною для світу».
Виставлення мощів – це церковний акт, що зміцнює віру як стосунки любові. «Наша віра, – нагадав о. Джуліо, – це не попередня переконаність, а стосунки з Господом, Який є любов’ю… Чим більше ми живемо в любові, чим більше даруємо себе, тим наша людяність проявляється в нас». В світі, де постійно лунає «ти нічого не можеш, ти один», святий Франциск і через 800 років нагадує протилежне: один крок любові залишає слід і змінює реальність навколо. Ця виставлення – не лише вшанування минулого, а заклик жити Євангелієм сьогодні, створюючи плідну історію миру та братерства.
