Під час аудієнції для Папської академії «За життя» Лев XIV зазначив, що в світі, який розривають конфлікти, необхідно докласти всіх зусиль для захисту життя. Він закликав до комплексного підходу, оскільки здоров’я будується шляхом інтеграції всіх соціальних аспектів і через практику спільного блага.
Про це пише Vatican News.
Не тільки вживати заходи для лікування хвороб і гарантувати рівний доступ до лікування, але також розпізнавати вплив на здоров’я різноманітних факторів, які потрібно брати до уваги в їхній складності. На цей аспект Папа Лев XIV вказав, приймаючи у понеділок, 16 лютого 2026 р., учасників пленарної асамблеї Папської академії «За життя», які цього року обговорюють тему «Охорона здоров’я для всіх. Сталість і рівність». «Вона має велике значення як з точки зору актуальності, так і з символічної точки зору. Адже в світі, який розривають конфлікти, що поглинають величезні економічні, технологічні та організаційні ресурси для виробництва зброї та інших військових засобів, як ніколи важливо присвячувати час, сили та знання захисту життя і здоров’я людей», – сказав він, нагадуючи слова Папи Франциска про те, що здоров’я – це не споживче благо, а загальне право, тому доступ до медицини не може бути привілеєм.
Між здоров’ям усіх і здоров’ям кожного
Першим аспектом, на який звернув увагу Святіший Отець, є зв’язок між здоров’ям усіх і здоров’ям кожного. Він нагадав, що пандемія показала Covid-19 це «в іноді брутальний спосіб», підкреслюючи взаємозалежність, дослідження якої вимагає діалогу між різними знаннями – медициною, політикою, етикою, менеджментом. «Що стосується систем охорони здоров’я та громадського здоров’я, то з одного боку, йдеться про розуміння явищ, а з іншого — про визначення політичних, соціальних та технологічних заходів, що стосуються сім’ї, праці, довкілля та всього суспільства. Отже, наша відповідальність полягає не тільки в тому, щоб вживати заходів для лікування хвороб і забезпечення рівного доступу до медичної допомоги, а й у тому, щоб визнати, що на здоров’я впливає і сприяє йому сукупність факторів, і це вимагає вивчення та вирішення у всій його складності», – наголосив Лев XIV.
Виклики перед справжньою рівністю
У цьому світлі Папа торкнувся теми профілактики, яка також вимагає широкого підходу, адже ситуації, в яких живуть громади, є наслідком соціальної та екологічної політики та впливають на здоров’я і життя людей. «Коли ми аналізуємо тривалість життя – і здорового життя – у різних країнах та різних соціальних групах, ми виявляємо величезні нерівності. Вони залежать від таких змінних, як, наприклад, рівень доходу, освіта, район проживання (навіть у межах того самого міста). І, на жаль, сьогодні ми не можемо не згадати про війни, які охоплюють цивільні структури, включаючи лікарні, і становлять найабсурдніший замах, який рука людини вчиняє проти життя та здоров’я населення», – вів далі Лев XIV, додаючи, що коли часто говорять що «життя й здоров’я є однаково фундаментальними цінностями для всіх», таке ствердження залишається лицемірним, якщо паралельно відсутній інтерес «щодо структурних причин і оперативних рішень, що обумовлюють нерівність».
One health
Святіший Отець вказав на поняття «One health» (Єдине здоров’я – підхід, який визнає взаємозалежність між здоров’ям людей, тварин і довкіллям). За його словами, ми повинні зростати в усвідомлення того, що людське життя є незрозумілим і нестабільним без інших створінь. «Якщо перекласти це на рівень громадської діяльності, концепція “One health” вимагає інтеграції аспектів охорони здоров’я в усі сфери політики (транспорт, житлова політика, сільське господарство, зайнятість, освіта тощо), виходячи з усвідомлення того, що здоров’я формується на перетині всіх аспектів суспільного життя. Тому нам потрібно зміцнити наше розуміння та втілення в життя поняття спільного блага, щоб воно не було знехтуване під тиском окремих, індивідуальних та національних інтересів», – підкреслив Лев XIV, вказуючи на те, що «один із основоположних принципів» соціального вчення Церкви, яким є спільне благо, ризикує «залишитися абстрактним і незначущим поняттям, якщо не визнаватимемо, що воно вкорінене в конкретній практиці взаємин близькості між людьми та звʼязку між громадянами».
