У вихідні 7-8 лютого мукачівська спільнота «Матері в молитві» відвідала духовну святиню Маріаповч, а також інші міста Угорщини. Це було перше паломництво спільноти у Році Пресвятого Серця Ісуса, що проголошений в Україні.
Про це пише Мукачівська дієцезія.
Спільнота матерів разом з духовним наставником отцем Євгеном Фізером вирушила у паломництво в суботу вранці 7 лютого.
«Я памʼятатиму цю подорож як історію про цілісність, – каже учасниця Ольга Шкирта. – Маріаповч – для серця, Дебрецен – для тіла, що втомилося нести щоденний тягар. Еґер – для розуму, щоб зрозуміти: віра – це не лише тихі сльози перед іконою, але й велич, створена людськими руками задля слави Божої . Щиро дякую нашому духівнику отцю Євгену за таку чудову, корисно – пізнавальну поїздку та всім, хто був поруч».
Два дні насиченої програми принесли багато спільно пережитих молитов, а також емоцій і вражень.
«Наша поїздка в Маріаповч стала для мене справжнім духовним благословенням, – тепло відгукується Світлана Тороній. – Я дізналася багато цікавого про появу Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, її прославлення, про численні паломництва і свідчення Божої ласки. Особливою була спільна молитва матерів! У такі моменти як ніколи відчуваєш єдність. Маріаповч залишила у душі теплий слід і бажання повернутись знову».
Маріаповч – це паломницьке місце, відоме через чудотворну ікону Пресвятої Богородиці, що знаходиться у греко-католицькому храмі. Згідно історичних даних у 17 столітті неодноразово бачили як текли сльози на іконі з очей Діви Марії. Ікону було визнано чудотворною. Згодом її було перевезено до Відня, Австрія, де вона знаходиться у соборі св. Стефана дотепер. Натомість у Мапіаповчі знаходиться копія ікони, написана невідомим іконописцем з словацького міста Кошице. Ця копія чудотворної ікони Пресвятої Богородиці під час Божественної Літургії 1715 року також заплакала. Відомо, що цей плач тривав із перервами з 1 до 5 серпня та пізніше повторювався. І знову відповідні комісії, як церковна, так і світська, що складалися з вчених різних галузей наук, визнали, що тут діє надприродна сила. 25 серпня 1715 року грамотою єпископа А. Арделі копію Маріаповчанської ікони Матері Божої було проголошено чудотворною. Папа Пій VI наділив Маріаповчанський храм повним відпустом.
Католицькі віряни із Закарпаття часто їдуть у паломництва до Маріаповчанської Богородиці.
«Надзвичайно сильне враження своєю величчю та красою на мене справила Базиліка в Еґері, – продовжує розповідати пані Світлана. – З перших кроків відчуваєш спокій, урочистість, тишу, яка налаштовує на єднання з Творцем в молитві. Дякую Богу що змогла відчути радість для душі. Такі миті – справді особливі, коли маєш можливість побувати у святинях, відчути Божу присутність.
Також ми відвідали музей в Дебрецені – це дуже пізнавально і цікаво. Особливо вразила Трилогія Мігая Мункачі. Коли бачиш її наживо – то відчуваєш захоплення. Масштаб цього полотна – вражає. Там – тиша, гідність, покора, прийняття і така велика Його любов, що сильніша за всі страждання. Це так торкнулося серця…
Завдяки старанням організаторів, ця поїздка подарувала натхнення, внутрішній спокій і багато емоцій. Вона нагадала, як важливо зупинитись в щоденній метушні, подякувати Всевишньому і цінувати час проведений разом».
Отець Євген Фізер наголосив на самому задумі, що був від Святого Духа, та заохотив інших матерів приєднатися до спільноти: «Я переконаний в тому, що сама думка організувати паломництво мукачівської спільноти матерів була натхненна Святим Духом. Саме паломництво пройшло дуже добре. Дуже багато було позитивних, радісних моментів. Ми пережили два дні в спільноті як учні Ісуса, де вчилися бути разом у молитві, у спілкуванні, діленні один з одним тих переживань, які носимо у собі. Благословенний час. Дуже добре нас приймали у всіх місцях, де ми були. Дякуємо за це Богу і я особисто дякую Богу за спільноту матерів, які щотижня збираються і моляться за дітей своїх і не тільки, за всіх, хто потребує молитви. Нехай ця спільнота розвивається і запрошуємо інших матерів, котрі ще не є у цій спільноті, щоб вони теж приєднувалися».
Спільна подорож завершилася у неділю 8 лютого, коли учасниці у кількості 20 осіб разом з духовним наставником повернулися до рідного Мукачева.
Фото: Олеся Новак
