Звертаючись до священників, які зібралися в Мадриді, Папа Лев XIV підкреслив, що в серцях людей сьогодення зростає прагнення істини й духовної глибини. У часи втоми та внутрішньої порожнечі він закликає духовенство відновити вірність своєму покликанню та свідчити Христа через служіння Таїнств, жертовність і братерство.
Про це пише Vatican News.
Люди, зокрема молодь, знову відкриваються на зустріч з Христом. Тому для священників зараз не час для того, щоб опускати руки чи самоусуватися, а час для вірної присутності та великодушної готовності. На це звертає увагу Папа Лев XIV у посланні учасникам зустрічі священників, яка від 9 до 10 лютого 2026 р. відбувається в Мадриді. За його словами, не йдеться про те, щоб вигадувати нові моделі священства, а про те, щоби повернутися до священства в його найбільш автентичній суті: бути alter Christus, другим Христом.
Вести до зустрічі з Христом
У першій частині послання до іспанських священників Святіший Отець пише про культурні та соціальні зміни, які сьогодні ускладнюють звіщення Євангелія. Однак одразу додає, що в серцях багатьох людей, особливо молоді, сьогодні народжується новий неспокій. «Абсолютизація добробуту не принесла очікуваного щастя; свобода, відірвана від істини, не принесла обіцяної повноти; а сам матеріальний прогрес не зміг задовольнити глибші прагнення людського серця. Насправді домінуючі пропозиції, разом з певними герменевтичними та філософськими інтерпретаціями, які мали на меті пояснити призначення людини, замість того, щоб дати достатню відповідь, часто залишали більше відчуття втоми та порожнечі. Саме тому ми бачимо, що багато людей починають відкриватися для більш щирих і справжніх пошуків, які, якщо супроводжувати їх терпеливо та з пошаною, знову приводять їх до зустрічі з Христом».
Сформовані на прикладом Христа
Папа підкреслює, що ця нова відкритість на віру показує нам, що ініціатива завжди належить Господу Богу, який вже діє і випереджає нас своєю благодаттю, а також показує, яких священників сьогодні потребує Церква. «Безумовно, не йдеться про людей, яких характеризує нагромадження завдань або тиск задля досягнення результатів, а про людей, сформованих за прикладом Христа, спроможних підтримувати своє служіння завдяки живим стосункам з Ним, які живляться Євхаристією і виражаються в душпастирській любові, позначеній щирою жертовністю. Не йдеться про вигадування нових моделей чи переосмислення ідентичності, яку ми отримали, а про те, щоб з новими силами запропонувати священство в його найавтентичнішому ядрі – бути alter Christus – дозволяючи Йому формувати наше життя, єднати наші серця і надавати форму служінню, яке ми переживаємо в близькості з Богом, вірній відданості Церкві і конкретному служінню людям, які були нам довірені».
Не зосереджуватися на собі
Продовжуючи роздуми про священство, Папа використовує образ собору, його окремих елементів. Так, священник повинен бути подібним до фасаду храму: не привертати увагу до себе, а вести всередину. «Священник, – пише Лев XIV, – не живе для того, щоб виставляти себе напоказ, але й не для того, щоб ховатися. Його життя має бути видимим, послідовним і впізнаваним, навіть якщо воно не завжди є зрозумілим». Святий Отець також звертається до символіки колон, на яких спирається храм. Вони уособлюють апостолів. «Також і священниче життя, – пише він, – не спирається на себе самого, а на апостольське свідчення, отримане і передане в живому Передані Церкви, яке охороняється Учительським Урядом». Посилаючись на символіку собору як дому, Папа підкреслює значення священничого братерства та наголошує, що жоден священник не повинен почуватися самотнім у виконанні свого служіння. «Разом, – закликає він, – протидійте індивідуалізму, який збіднює серце і послаблює місію!».
Благодать Святих Таїнств
Папа також звертає увагу на центральне значення Таїнств у священничому служінні. У них проявляється благодать «як найістинніша і найефективніша сила священства». «Тому, дорогі сини, звершуйте Таїнства гідно і з вірою, усвідомлюючи, що те, що відбувається в них, є справжньою силою, яка будує Церкву, і що вони є кінцевою метою, до якої прямує все наше служіння. Не забувайте, однак, що ви не є джерелом, а лише каналом, і що ви також повинні пити цю воду. Тому не переставайте сповідатися, завжди повертайтеся до милосердя, яке ви звіщаєте», – заохочує священників Святіший Отець, особливий наголос роблячи на звершенні Пресвятої Євхаристії. Він підкреслює, що завдяки служінню священників на вівтарі здійснюється жертва самого Христа, «найвищий акт, довірений рукам людини».
