Після чергової масованої атаки російської армії на українські міста, зокрема Запоріжжя, регіон оговтується від руйнувань, поранень і втрат серед мирного населення. Про цю важку ніч та щоденну реальність життя під обстрілами розповідає преосвящений Ян Собіло, єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії.
Про це пише Vatican News.
В ніч з 5 на 6 лютого та в перші години ранку російська армія знову завдала масованого удару по різних населених пунктах України. Серед регіонів, які найбільше постраждали, – Запоріжжя. В результаті бомбардувань було пошкоджено численні житлові будинки. 14-річний хлопчик та ще один чоловік отримали поранення. На жаль, є також жертви серед цивільного населення: загинула подружня пара, 49-річний чоловік та 48-річна жінка.
Про ситуацію після цієї особливо важкої ночі обстрілів в інтерв’ю для ватиканських медіа розповідає преосвященний Ян Собіло, єпископ-помічник римо-католицької Харківсько-Запорізької дієцезії. Він також говорить про повсякденне життя міста, яке продовжує чинити опір серед сирен, холоду, відсутності електроенергії та опалення.
«Сьогодні о восьмій ранку ми відслужили Святу Месу, – розповідає він. – На ній були присутні також гості з Італії: директор Папських Місіонерських Організацій (ПМО) в Україні, отець Лука Бовіо, IMC, зі своїми співробітниками. Під час богослужіння було чутно сильні вибухи: тривало бомбардування. Я також бачив збитий дрон: він летів, як вогняна куля, падав і ще горів у повітрі. Це був дуже гучний ранок». Проте, незважаючи на все, люди продовжують молитися. «Люди вже спокійно моляться, – зазначає єпископ. – Сумно це казати, але ми вже звикли до війни. Сирени тривоги звучать безперервно, вдень і вночі. Багато хто вже не спускається в бомбосховища, бо неможливо робити це щоразу. Інакше доведеться постійно жити в укритті. Тож люди намагаються жити далі, як можуть».
Однією з найсерйозніших проблем залишається відсутність електроенергії. «Часто є відключення електроенергії, – пояснює владика. – Сьогодні, наприклад, деякі райони залишилися без світла, інші мають його. У Запоріжжі повне відключення електроенергії трапляється рідко, але періодичні відключення в окремих районах відбуваються регулярно, оскільки енергії не вистачає для всіх».
Ситуація з опаленням дуже залежить від типу будівлі: «Ті, хто має газ, як ми, можуть обігріватися. Але в багатьох сучасних багатоповерхівках все працює на електриці. Коли немає струму, то немає опалення, насоси не працюють, немає навіть води. Деякі люди гріються в машинах: ввечері вони сідають в машину, трохи гріються, потім повертаються додому і лягають спати одягненими, щоб зберегти тепло». Така ситуація стосується не тільки Запоріжжя, але й інших міст, наприклад, Києва та Дніпра.
У таких складних умовах парафії стають важливим місцем опори. «Люди продовжують приходити на месу, – розповідає єпископ Собіло. – Біля конкатедрального собору, в санктуарії Бога Отця, брати альбертинці роздають хліб вже чотири рази на тиждень. Щоразу приходить близько півтори тисячі людей, а в суботу – до двох тисяч. Вони отримують хліб і консерву». Однак ресурси зменшуються. «Ситуація дуже складна, – визнає він, – тому що цієї допомоги стає дедалі менше. Стає дедалі складніше доїхати, і не всі перевізники погоджуються доставляти нам допомогу. Але брати альбертинці продовжують пекти хліб, хтось їм привозить консерви, деякі організації допомагають. І так ми продовжуємо».
Після Різдва прибув також особливий вантаж: «Приїхала вантажівка з допомогою від кардинала Конрада Краєвського, – розповідає єпископ. – Привезли макарони швидкого приготування. Вони смачні, трохи гострі, і люди їх дуже цінують, бо коли холодно, вони зігрівають. Їх просять також солдати на фронтi, бо вони легкі, їх легко транспортувати. Кажуть, що ці макарони рятують їм життя. Так що є чим ділитися і з бідними, і з військовими».
Для місцевої Церкви підтримка військових є одним із пріоритетів. «Допомагати нашим солдатам є надзвичайно важливо, – підкреслює наш співрозмовник. – Якщо вони нас не захистять, то будь-яка інша допомога нам уже не потрібна. Тоді окупанти прийдуть і заберуть усе. Тому ми молимося за них і підтримуємо їх усіма можливими способами: вони обороняють нашу країну».
Ситуація на фронті залишається дуже напруженою. «До цієї зими було трохи спокійніше, – пояснює римо-католицький єпископ. – Ми були переконані, що наша армія утримає агресора подалі від міста. Зараз ми бачимо, що росіяни тиснуть і наближаються до Запоріжжя, фронт тріщить, наші хлопці перебувають у дуже складній ситуації». У цих обставинах мороз лише все погіршує: «Вони бомблять наше місто, енергетичну систему, все, що дає нам світло і тепло. І тому людям дуже складно, і також солдатам складно. Російська армія використовує цю зиму для того, щоб просунутися далі».
На людському рівні тягар війни є величезним. «Є люди, які ще раніше казали: “Я ніколи звідси не поїду”, – розповідає єпископ. – Тепер я бачу, що і вони збирають валізи і виїжджають з родинами. Діти більше не витримують: вдень і вночі літають дрони, їх збивають. Це величезне емоційне навантаження, особливо для найменших».
Єпископ-помічник Харківсько-Запорізький закликає всіх, хто може, допомагати, як тільки можна, наголошуючи, що люди в його дієцезії втратили все. «Без світла і води підприємства не можуть працювати, а потреби величезні», – зазначає він. Звертаючись до читачів і слухачів ватиканських медіа, він висловлює вдячність за солідарність. «Насамперед дякуємо Святішому Отцю за його близькість, слова підтримки та допомогу, яку він надає нам через кардинала Конрада Краєвського. Продовжуємо молитися. Іноді здається, що світ не бачить жорстокості того, що ми переживаємо. Я прошу вас: не забувайте про Україну. Пам’ять і підтримка людських сердець зігрівають наші серця».
