Приймаючи на аудієнції учасників Пленарної асамблеї та працівників Дикастерії у справах мирян, сім’ї та захисту життя, Святіший Отець наголосив на покликанні ділитися вірою та вмінні супроводжувати людину на шляху християнського покликання.
Про це пише Vatican News.
У п’ятницю, 6 лютого 2026 р., Папа Лев XIV прийняв на аудієнції учасників Пленарної асамблеї та працівників Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя. У своєму слові Святіший Отець зосередився на темі християнського виховання чи то пак формування.
Народжувати до віри
Папа звернув увагу на слова апостола Павла, який розповідає про свій досвід «народження» християн, щоб Христос запанував у їхніх серцях (пор. Гал 4,19). Таким чином формування у християнській вірі відображає динаміку, «яка, хоч і супроводжується болем, провадить учня до живої єдності з особою Спасителя, Який живе і діє в ньому». Тому Лев XIV зауважив, що людина може мати тисячі учителів у Христі, однак батьків небагато (пор. 1 Кор. 4,15). «У Церкві іноді роль вихователя як “педагога”, який передає релігійні знання та навички, переважала роль “батька”, спроможного народити людину до віри. Однак наша місія набагато вища, тому ми не можемо обмежуватися передачею доктрини, дотриманням правил і етичних норм, але покликані ділитися тим, що проживаємо, з великодушністю, щирою любов’ю до душ, готовністю страждати за інших та з безумовною відданістю, як батьки, які жертвують собою заради добра своїх дітей», – сказав Святіший Отець.
З цього висновку випливає інший важливий вимір християнського виховання – спільнотний. «Як людське життя передається завдяки любові чоловіка й жінки, так і християнське життя передається завдяки любові спільноти. Не священник сам по собі, не катехит чи харизматичний лідер породжують віру, а Церква – об’єднана, жива Церква, яка складається з родин, молоді, неодружених, богопосвячених, яку оживляє любов, і саме тому вона прагне бути плідною, передавати всім, а передусім новим поколінням, радість і повноту сенсу, яка проживається нею», – зазначив Лев XIV. За його словами, бажання духовних батьків дарувати та ділитися надлишком любові й радості є коренем кожного діла християнського виховання.
Підтримувати на шляху віри
Папа вказав на важливість місійного доручення Христа (пор. Мт. 28, 19-20), у якому міститься кілька основоположних елементів місії християнського вихователя. Насамперед йдеться про сприяння шляхам, які приводять до Хрещення та інших Святих Тайн, відтак – про «важливість допомагати тим, хто розпочинає свій шлях віри, досягти зрілості та підтримувати їхній новий спосіб життя, що охоплює всі сфери життя». Крім того, йдеться про «елементи виховання, спрямовані на пошану до людського життя на всіх його етапах», запобігаючи будь-яким формам насильства над дітьми та вразливими особами. «Мистецтво виховання не є простим і не може бути імпровізованим: воно вимагає витримки, уміння слухати, супроводу та аналізу як на особистому, так і на громадському рівні, і не може обійтися без досвіду та спілкування з тими, хто його пережив, щоб вчитися на їхньому прикладі», – сказав Святіший Отець. У цьому контексті він навів приклад так званих гігантів духу, зокрема святих Ігнатія Лойоли, Філіппо Нері та Августина. На завершення Лев XIV зауважив, що в сфері християнського виховання не бракує викликів, однак не слід зневірюватися, а довіряти Богові, Який у потрібний час дарує відповідних людей, ентузіазм та Свою благодать.
