У п’ятницю, 30 січня, у парафії св. Ядвіги Шльонської в Самогощі (Мазовецьке воєводство, Польща) відбулася похоронна Свята Меса спочилого Вацлава Пиля – батька єпископа-помічника Одесько-Сімферопольської дієцезії Яцека Пиля OMI.
На похорон прибули українські єпископи на чолі з Головою Конференції єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні єпископом Віталієм Скомаровським, ординарій Сідлецької дієцезії єпископ Казімєж Ґурда, священники, місіонери облати на чолі з настоятелем Польської провінції о. Войцехом Попєлєвським OMI, сестри монахині, найближча родина та парафіяни.
Проповідь виголосив парох парафії. «Ми звикли порівнювати спільноту Церкви з деревом (…) Сьогодні можемо сказати, що з дерева парафії в Самогощі відпадає одна гілка. Але відпадає так, що це стає для нас приводом до подяки Богові, бо, якщо пригадати слова Фрідріха Геббеля, він зазвичай казав, що найкрасивіше помирає гілка, яка ламається під тягарем плодів. Коли сьогодні дивимося на труну спочилого Вацлава і згадуємо його життя, можемо сказати: так було – у його житті Бог доповнив міру цих плодів, а коли визнав, що їх уже достатньо, тоді й забрав його до себе», – сказав о. Войцех Базан.
Священник згадав ключові риси 91-річного життя пана Вацлава, наголосивши на його свідченні віри, яке сприяло розпізнанню священничого покликання у єпископа Яцека та богопосвяченого – у сестри Катажини. Він нагадав про велику любов до молитви, особливо вервичної, про батьківську й подружню жертовність, прив’язаність до щоденної Святої Меси, особливу пошану до священства, приклад убогості та щедрого ділення з потребуючими, а також покірне прийняття Божої волі, тягаря страждання й важкої хвороби – як дружини, так і власної. Також зазначив, що прагнення до святості спочилого Вацлава випромінювалося на його родину, село та всю парафію.
«Сьогодні ми стоїмо з подякою за всяке добро, яке завдяки його життю стало й нашим надбанням. Але стоїмо також із усвідомленням, що ці 91 рік були й дотиканням до гріха, до слабкості. І якщо сьогодні, на цій останній земній дорозі, Бог – справедливий Суддя – побачить у його існуванні щось, що могло б стати перешкодою та віддалити від повноти спасіння, то ми, як велика Божа родина, як спільнота Церкви, хочемо взяти на себе молитву, покуту й жертву в його наміренні. А прощатися з ним хочемо молитвою давньої Церкви: “Non intres in iudicium, Domine, cum servo tuo” – не входь, Боже, у суд зі своїм слугою, спочилим Вацлавом, очисти його від вини й прийми до слави свого спасіння», – прозвучало наприкінці проповіді.
Після Святої Меси слово взяли представники Згромадження Місіонерів Облатів Марії Непорочної, духовенства Одесько-Сімферопольської дієцезії та парафіяни із Самогощі, які попрощалися зі спочилим Вацлавом, дякуючи за його працю, віру й любов.
Останнім слова вдячності висловив єпископ Яцек. Від свого імені та від імені родини він подякував за численну присутність і молитву та підкреслив, що тим, чого навчив його батько, є вірність і відповідальність – чесноти, яких він побажав також усім присутнім.
За матеріалами сторінки парафії св. Ядвіги Шльонської у Самогощі
