Наслідування апостольського життя як відповідь на виклики, які сьогодні постають перед Церквою в Перу, були в центрі уваги роздумів, якими Папа поділився з єпископами з цієї країни.
Про це пише Vatican News.
Жити ad instar Apostolorum, тобто, «в апостольський спосіб». Це побажання, яке знаходимо в творах перших місіонерів на Американському континенті, Папа Лев XIV залишив ієрархам Єпископської конференції Перу, приймаючи їх у п’ятницю, 30 січня 2026 р., в рамках візиту ad limina Apostolorum. Він назвав провидінним той збіг, що цей візит відбувається у контексті відзначення 300-річчя канонізації святого Турібія з Моґровехо, місіонера і єпископа Ліми.
«Ви, дорогі браття, є плодом євангельського насіння, яке цей святий єпископ посіяв на цих землях. Тому я хочу запропонувати вам, спираючись на його приклад, з вірою поглянути на реальність, яка стоїть перед нами сьогодні», – сказав Святіший Отець, зауваживши, що відповідь на запитання про те, як відповісти на виклики, що сьогодні стоять перед перуанською Церквою в її євангелізаційному завданні, можемо знайти у творах перших місіонерів у Америці, тобто, «жити ad instar Apostolorum».
Сопричастя у вірності Євангелію
За словами Папи, так жити означає, насамперед, «оберігати та розвивати єдність і сопричастя». «Апостоли, розсіяні по всьому світу, залишалися згуртованими в єдності думок і в тій самій місії. І сьогодні вірогідність нашого звіщення залежить від справжньої та щирої єдності між пастирями, а також між ними і Божим людом, долаючи поділи, прояви протагонізму та будь-які форми ізоляції», – сказав він, вказуючи на приклад святого Турібія, який мав звичай скликати синоди в Лімі.
Водночас, поточні виклики, як підкреслив Святіший Отець, «вимагають оновленої вірності Євангелію, яке повинно звіщатися в цілості». «Святий Турібій не проголошував своє слово, а Слово, яке отримав, вірячи в його перетворювальну силу. Та сама вірність сьогодні вимагає від нас чіткого, сміливого і радісного звіщення, здатного вести діалог з культурою, не втрачаючи свою християнську ідентичність», – наголосив Лев XIV.
Повна посвята та близькість з паствою
Далі Папа вказав на те, що «жити по-апостольському» вимагає також «повної посвяти служінню, яке нам доручене», адже апостоли не щадили себе, аж до мучеництва, в що вписується також свідчення святого Турібія, який «виходив назустріч небезпекам і стражданням задля єдиної причини – любові до душ, щоб нести Христову любов до найнедоступніших місць». Це також означає «бути поруч з тими, хто був нам ввірений, цікавлячись ними й поділяючи з ними життя та шлях». «Ця близькість охоплює священників, семінаристів, богопосвячених осіб і весь Божий люд, з особливою прихильністю до найслабших і найбільш потребуючих. Настільки глибока близькість, щоб про вас можна було сказати те, що говорили про святого Турібія: що він відчував до всіх таку любов, що носив їх у своєму серці, ніби був батьком кожного з них», – мовив Святіший Отець.
Підсумовуючи, Папа також запевнив, що Перу займає особливе місце в його серці, адже там він розділяв з ними «радощі та труднощі, навчався простої віри його людей та відчув силу Церкви, яка вміє чекати також і серед випробувань». З цього випливає заохочення дбати про те, щоб «у сьогоденні Церкви в Перу приносила плоди» спадщина, яку єпископи отримали від своїх попередників.
