Євхаристія потрібна, щоб Господь зцілював наші серця, зранені війною, – а також зранені гріхами і занедбаннями: наші серця, які ми просимо Ісуса «вчинити подібними до Твого». Зі ствердження у винятковому значенні Євхаристії розпочав богослужіння ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Едуард Кава. 25 січня 2025 року, в Неділю Божого Слова, у санктуарії Пресвятого Серця Ісуса в Кам’янці-Подільському – єдиному в Україні санктуарії Божого Серця – урочисто розпочався Рік Пресвятого Серця Господа Ісуса.
Про це пише сторінка Credo.
На всеукраїнському рівні його відкриття проголосили єпископи РКЦ, зібрані на урочистий початок Року у Всеукраїнському санктуарії Пресвятої Діви Марії Бердичівської. По дієцезіях це відкриття відбувається окремо. На урочисте відкриття Року, проголошеного Конференцією єпископів, принесли копію образу Пресвятого Серця, що був затверджений єпископами для Року Серця. Такі образи представники дієцезій отримали в Бердичеві. Перед початком Євхаристії єпископ Едуард освятив образ, який перебуватиме у санктуарії – до того моменту, коли вирушить у паломництва парафіями і родинами.
Заклик до пробудження
Святу Месу розпочав коротким вітанням настоятель парафії та хранитель санктуарію Пресвятого Серця о. Мартін Сенк TCHr. Він зазначив, що особлива молитва цього дня – за Україну. Попередньо було оголошено, що в день інавгурації Року Пресвятого Серця буде відслужена також Меса за Україну, яка в цій парафії служиться щомісяця 24 числа, від самого початку російського вторгнення.
Разом з єпископом Едуардом прибули його секретар о. Едуард Василенко, канцлер дієцезії о. Павло Басистий, а також о. Олег Жарук з Інституту богословських наук у Городку та о. Ґабріель Сухарський, директор дієцезіяльного бюро «Карітас-Спес».
Храм був повний вірян, а передні місця зайняли члени Почесної варти Пресвятого Серця. Їх довелося з усього храму та задніх лавок запрошувати «сісти вище» – бо початок Року Серця Ісусового це по‑особливому «їхній день».
Єпископ Едуард виголосив проповідь, яка була збудована на поясненні практичних вказівок: як саме варто прожити цей рік, щоб цей час не став «ще однією умовною побожністю», нічого не принісши ні душам, ні Україні.
«Декалог» на Рік Пресвятого Серця
Десять пунктів можна нарахувати у вказівках, які нам дають єпископи на цей час молитви.
1.Практикування дев’яти перших п’ятниць місяця.
2.Свята Година (у четвер перед Першою п’ятницею).
3.Присвячення сімей Пресвятому Серцю.
4.Відшкодування за гріхи.
5.Година присутності (Почесна варта).
6.Червень – місяць Серця Ісуса.
7.Свята Літургія (зокрема, з використанням Євхаристійної молитви «За примирення», яку дуже важливо молитися в умовах тривання війни).
8.Образ Пресвятого Серця (перегринація, а також ушанування по домівках, у кого такі образи успадковані від батьків).
9.Паломництва до відпустових храмів.
10.Особиста щира молитва, оживлення свого сердечного зв’язку з Богом, без чого всі інші пункти будуть тільки «заходами у списку».
«Нехай Пресвяте Серце Господа Ісуса буде світлом для України, щитом для тих, хто бореться за мир і свободу, зціленням для поранених, відпочинком для пригнічених і шляхом до свободи!» – завершив проповідь єпископ Кава.
Відпустові парафії в дієцезії
За рішенням ординарія, у Кам’янець-Подільській дієцезії на Рік Пресвятого Серця встановлено такі відпустові храми: санктуарій Пресвятого Серця Ісуса у м. Кам’янці-Подільському, парафіяльний храм Пресвятого Серця у м. Красилові, парафіяльний храм Пресвятого Серця у c. Маниківцях, парафіяльний храм Пресвятого Серця у м. Шаргороді, парафіяльний храм Пресвятого Серця у с. Аристівці, парафіяльний храм Пресвятого Серця у с. Соколі, парафіяльний храм Пресвятого Серця у с. Яришівці.
Бо ми цього хочемо
Для чого Конференція єпископів проголосила Рік Серця Ісуса саме зараз? «Щоб ми, власне під час війни, навчилися довіряти Богу, – відповів єпископ Едуард на початку богослужіння. Бо саме в Його Пресвятому Серці є порятунок для нас і нашої країни, і це принесе нам мир. Це дасть нам «перспективу майбутнього».
Бо ситуація, в якій ми опинилися, – по‑людськи безвихідна. Триває війна, яка руйнує Україну, забирає людські життя і знищує умови для нормального існування; а всередині самої України тривають гріхи: ідолопоклонство, корупція, порушення гідності людини. Нема як шукати допомоги у міжнародних партнерствах – які виявляються ненадійними; або в заявах чи деклараціях – які залишаються безплідними. Віруючі шукають допомоги у Бога. У Серця Божого Сина. У Серця Бога, який нас розуміє, бо став людиною.
Дев’ять перших п’ятниць важливі тим, що допомагають прожити ці місяці у стараннях зберегти чистоту серця (тобто не мати тяжкого гріха, щоб могти приступати до Причастя). Свята Година дає нам змогу перебувати з Ісусом на адорації – щоб не бути як ті учні в Гетсиманії, які «не могли навіть годину чувати зо Мною». Там, де є адорація, там є життя, — зазначив єпископ Едуард. Там не думають про закриття храмів, там не непокояться, чи буде кому сповідати. Отож заклик єпископів для Року Пресвятого Серця – щоб віруючі знайшли можливість присвятити годину свого часу Ісусові, в четвер перед Першою п’ятницею.
«Думаю, це для нас заохочення, – сказав ординарій. – Коли ми сьогодні бачимо, скільки смертей у нашій країні, скільки зневіри, втоми, відходження від Бога, – ми можемо, перебуваючи перед Богом, просити у Бога про благодать навернення, щоб бути близько Нього».
Інші пункти згаданого «декалогу» пояснюють, як саме можна ставати ближчими до Бога: вшановувати образ Пресвятого Серця, молитися підготовленими молитвами чи своїми словами, приймати образ у своїх домівках, присвячувати Серцю Ісуса себе та свої сім’ї. «Внаслідок війни найбільше постраждали наші родини, – зазначив єпископ. – Хтось на фронті, хтось виїхав, хтось має в сім’ї загиблих чи померлих, чи покалічених, хтось живе дуже далеко від своїх близьких. Сім’я найбільше опинилася під загрозою. Тому є нагода, щоби саме зараз ввірити свою сім’ю Пресвятому Серцю Ісуса. Але це треба зробити разом, всім, хто є у домівці. Це має бути акт нашого бажання: ми цього хочемо! Це не тому, що ми так навчені, так виховані, або щось мусимо, – але ми цього хочемо».
Відшкодування за гріхи
Один із вимірів цього Року – відшкодування за гріхи. Кожен з нас – людина грішна і скоює помилки та гріхи; тому ми кожну Месу починаємо Актом покаяння, тому приходимо на сповідь. Гріхи мають різні наслідки: інколи достатньо вибачитися, а інколи треба відшкодувати. Надолужити. «Щоб не залишитися на рівні умовно-духовному, але заповнити цей рік конкретними вчинками».
«Коли це пропонували [на засіданні Конференції єпископів], – сказав єпископ Кава, – я думав про нашу країну. Про ці всі шахрайства і корупційні схеми, які стільки років відбуваються, і ніхто не несе жодної відповідальності. Я вже не кажу про те, щоб постати перед судом, перед чинним законодавством! Але навіть просто відшкодувати… віддати. Те, що належить людям, те, що належить Христові. Віддати те, що ти накрав, особливо під час війни! Про це треба говорити, треба стояти в правді. Досить мовчати і вдавати, що у нас в країні все добре, – ні! Нам, якщо хочемо жити у своїй країні, бути дітьми Божими, бути вільними, бути повноцінними громадянами, – треба стати в правді. Говорити правду тим, які нами керують – які повинні нам служити, бо для цього ми їх вибираємо. І відшкодовувати за всі злочини. Бо вони не минають просто так. Вони мають бути відшкодовані Божій справедливості».
І тоді ми зможемо у справедливості просити Бога про милосердя для нашої держави та про дар миру.
