Лев XIV прийняв відповідальних за Неокатехуменальну дорогу, церковну спільноту, поширену по всьому світу. Він подякував їм і заохотив до подальшої євангелізаційної діяльності та застеріг не відокремлюватися від решти церковного тіла та уникати негнучкості та моралізаторства.
Про це пише Vatican News.
«Звіщати Євангеліє всьому світу, щоби всі мали змогу пізнати Христа», – це місіонерське прагнення, яке завжди надихало й надалі надихає життя і харизму Неокатехуменальної дороги та її євангелізаційні ініціативи, є цінним внеском у життя Церкви. На це вказав Папа Лев XIV, зустрічаючись у понеділок, 19 січня 2026 р., з членами міжнародного проводу цієї церковної дійсності, разом з якими були також сім’ї, що є особливим вираженням цього місіонерського служіння.
Старання про «пробудження» віри
«Усім, особливо тим, хто віддалився, або тим, чия віра ослабла, ви пропонуєте можливість духовного шляху, завдяки якому вони можуть наново відкрити для себе значення Хрещення, щоб вони могли розпізнати отриманий дар благодаті і, отже, покликання бути учнями Господа і Його свідками у світі», – відзначив Святіший Отець, додаючи, що натхнені цим духом, вони зуміли запалити полум’я Євангелія там, де здавалося, що воно згаснуло.
Папа скерував окрему думку до сімей, які, «прийнявши внутрішню спонуку Святого Духа», залишають гарантії звичайного життя та вирушають на місію, часто у важкі контексти, щоб «бути свідками Божої любові». «Таким чином, мандрівні групи, що складаються з сімей, катехитів і священників, беруть участь в євангелізаційній місії всієї Церкви і, як стверджував Папа Франциск, сприяють “пробудженню” віри», – мовив Лев XIV.
Особливість не означає ексклюзивність
За словами Святішого Отця, досвід Неокатехуменальної дороги та місія вимагають від учасників «внутрішньої пильності та мудрого критичного бачення», щоби розпізнавати «деякі загрози, що завжди підстерігають у духовному й церковному житті». У світлі того, що в основі Дороги лежить поновне відкриття Хрещення, Таїнства, яке, «єднаючи нас з Христом, робить нас живими членами Його тіла, Його єдиного народу», Папа наголосив, що треба пам’ятати, що «ми є Церквою», і якщо Святий Дух дає кожному особливі харизми, вони призначені для загального блага.
«Харизми завжди призначені для служіння Божому царству та єдиній Христовій Церкві, в якій жоден Божий дар не є важливішим за інші – хіба що любов, яка вдосконалює та гармонізує їх усіх – і жодне служіння не повинно ставати приводом для того, щоб вважати себе кращими за ближніх і виключати тих, хто думає інакше», – сказав Лев XIV, закликаючи тих, хто зустрів Господа через досвід Неокатехуменальної дороги, бути свідками цієї єдності. «Ваша місія є особливою, але не винятковою, – пояснив він, – ваша харизма є специфічною, але приносить плоди у сопричасті з іншими дарами, наявними в житті Церкви; ви робите багато добра, але його мета полягає в тому, щоб дати людям можливість пізнати Христа, завжди поважаючи життєвий шлях і сумління кожного».
Визволення, а не страх і почуття провини
Підсумовуючи, Папа заохотив членів Неокатехуменальної дороги проживати свою духовність, «ніколи не відокремлюючись від церковного тіла», а як «живу частину звичайного душпастирства на парафіях», у повному сопричасті, особливо, зі священниками і єпископами. Святіший Отець запевнив, що Церква супроводжує їх і вдячна за те, що вони роблять, і, водночас, нагадує всім, що «де є Господній Дух, там є свобода». «Тому звіщення Євангелія, катехизація та різні форми душпастирської діяльності завжди повинні бути вільними від будь-яких форм примусу, негнучкості та моралізаторства, щоб вони викликали не почуття провини та страху, а внутрішнє визволення», – наголосив Лев XIV.
