Державний Секретар Святого Престолу очолив у малій базиліці Богоматері Аравійської церемонію піднесення культової споруди в Ахмаді до рангу малої базиліки. В проповіді він згадав про багатьох людей у всьому світі, які змушені шукати безпечного притулку через війни, бідність, стихійні лиха чи інші труднощі.
Про це пише Vatican News.
З моменту спорудження цієї першої католицької церкви в Кувейті та в Перській затоці «незліченні християни знайшли в Марії захист». І вчора, як і сьогодні, думки линуть до «багатьох людей у всьому світі, які змушені шукати безпечного притулку» через «війни, бідність, стихійні лиха чи інші труднощі». Так про важливість храму Богоматері Аравійської в місцевості Ахмаді говорив кардинал П’єтро Паролін, очолюючи в п’ятницю, 16 січня 2026 року, церемонію возведення його в статус малої базиліки.
Притулок у пустелі
Під час церемонії, яка стала вершиною його візиту в країну, кардинал Паролін згадав про походження храму, побудованого серед пісків пустелі в 1948 році, коли група іноземців, які приїхали працювати в нафтовій промисловості, збудувала просту каплицю, присвячену Діві Марії. Через кілька років Папа Пій XII поблагословив дерев’яну статую Богоматері Аравійської, витесану з ліванського кедра, й було збудовано першу церкву. За словами проповідника, це нагадує, як Діва Марія першою «знайшла притулок у тих самих пустельних землях», де Вона піклувалася про Ісуса, переживаючи «моменти радості і випробувань, моменти від’їзду і втечі, а також моменти повернення, зберігаючи все це в своєму серці». Вона вчить тих, хто шукає безпечного притулку, «зберігати в глибині серця» Дитя Ісуса, захищати віру в Нього, незалежно від обставин.
На підвалинах Петрового визнання
Коментуючи євангельський уривок і відповідаючи на запитання «Ким, на думку людей, є Син Людський?», кардинал Паролін пояснив, що неможливо «по-справжньому прийняти Дитя Ісуса в наших домівках і в наших обіймах, якщо ми не визнаємо Його справжню ідентичність і все, що із цим пов’язано». Адже якби Христос був лише «одним із багатьох пророків» або просто «доброю людиною і моральним прикладом», Він не міг би «перетворити наше життя на найглибшому рівні», як це відбувається насправді.
Проповідник зазначив, що за прикладом святого Петра, який відповів: «Ти є Христос, Син Бога живого», ми покликані визнавати і свідчити, що Ісус Христос є «справжнім Богом і справжньою людиною», а Святий Дух дає нам здатність «вірити серцем і сповідувати устами», що Ісус є Господом і що Бог воскресив Його з мертвих. Тому кардинал висловив побажання, щоб церква Богоматері Аравійської, піднесена до гідності базиліки, зміцнювала віру, надію і любов усіх, хто в ній збирається. «Щоб ви могли бути храмом Божим, живими каменями, яскравішими за зірки, прекраснішими за будь-яку кам’яну споруду», – зазначив він, оскільки «справжня краса полягає не в зовнішньому вигляді, а в красі душі». Державник Секретар Святого Престолу ще раз підкреслив тісний зв’язок базиліки з Римом, святим Петром і його наступниками. «Церква – це Петро, Церква – це Марія. Церква є скелею і бастіоном, вона є матір’ю і милосердям, притулком для грішників».
