У черговому випуску часопису «Площа Святого Петра» побачила світ відповідь Папи на лист Нунції, катехитки з невеликої громади, що нараховує трохи більше, як 600 мешканців.
Про це пише Vatican News.
«Я стараюся сіяти, але саджанцям важко виростати», – пише до Папи Лева XIV п’ятдесятирічна Нунція, катехитка з Лауфенбурґа, невеликої німецькомовної громади в Швейцарії, розповідаючи йому про десятки років служіння у приготуванні дітей до святого Причастя і до Конфірмації. Про це дізнаємося з чергового випуску часопису «Площа Святого Петра», який видає ватиканська базиліка і на сторінках якого щоразу з’являється відповідь Папи на листи читачів.
У своєму листі Нунція описує складну ситуацію: «Тут, у Швейцарії, важко заохотити батьків, а іноді й дітей та підлітків довіритися Богові». Сім’ї мало присутні і часто байдужі до релігійної практики; діти більше захоплюються спортом, музикою, смартфонами та вечірками, ніж вірою; неділі з дедалі порожнішими церквами, які відвідують переважно люди похилого віку; щоденні зусилля «сіяти», коли ґрунт здається посушливим: таку картину описує швейцарська катехитка, яка, незважаючи на причини для зневіри, підтверджує свою відданість справі та просить Святішого Отця молитися за молодь, довірену її опіці, і за неї саму, щоб не зникла відвага далі здійснювати це служіння.
Папа: час, присвячений катехизації, ніколи не змарнований
Папа Лев XIV розділяє занепокоєння Нунції та розглядає його в європейському контексті. «Ситуація, в якій Ви живете, не відрізняється від ситуації в інших країнах давнього християнства» – пише він і закликає дивитися далі даних про участь, наголошуючи: «Години, присвячені катехизації, ніколи не є змарнованими, навіть якщо учасників дуже мало».
У цьому контексті Святіший Отець повторно ставить церковний виклик: «Проблема не в цифрах, які, звичайно, дають привід для роздумів, а в дедалі очевиднішій відсутності усвідомлення себе Церквою, тобто живими членами Христового Тіла, кожний з яких має унікальні дари і завдання, а не споживачами священного, таїнств, можливо, лише з простої звички» Нунії та всім, хто переживає такі ж труднощі, Лев XIV вказує шлях: «Як християни, ми завжди потребуємо навернення. І ми повинні шукати його разом». Він нагадує, що справжніми воротами віри «є завжди відкрите Серце Христа». «Те, що можна робити, – це свідчити про радість Христового Євангелія, радість відродження і воскресіння», – наголошує на завершення Папа, поклилаючись на святого Павла VI.
