Підсумовуючи праці першої надзвичайної консисторії свого понтифікату, дводенної зустрічі з кардиналами, що з’їхалися з різних частин світу, Папа Лев XIV наголосив на важливості плекання духовності слухання.
Про це пише Vatican News.
«Ця Консисторія стала особливим часом для вираження місії Церкви та для того, щоб зробити це разом, у сопричасті», – так Папа Лев XIV підсумував праці півтораденної зустрічі з кардиналами, яка 7-8 січня 2026 р. відбувалася у Ватикані. Через кілька днів пресслужба Святого Престолу поширила повний текст його промови, на початку якої він нагадав про те, що коли кожен з них був обраний кардиналом, то отримав від Святішого Отця доручення «бути свідком Христа та Його Євангелія у Римі та в найвіддаленіших частинах світу».
Досвід синодальності заради місії
Папа подякував кардиналам за участь у консисторії, спрямованій на те, щоби підтримати його в здійсненні служіння Наступника святого Петра. Він зазначив, що ця зустріч переплітається з тим, що вони пережили під час Конклаву, а також під час зустрічі після обрання нового Папи. Святіший Отець визнав, що під час цих двох днів він «відчував глибоке сопричастя та співзвучність з усіма» ними та з багатьма виступами. «Ми також пережили досвід синодальності, яку сприймали не як організаційний прийом, а як інструмент для зростання в слуханні та стосунках. І, звичайно, ми повинні й надалі поглиблювати ці зустрічі», – сказав він, запропонувавши у цьому контексті, щоб наступна така дводенна зустріч відбулася цього року в контексті урочистості святих Петра у Павла, а згодом проводилися щороку, три-чотири дні, «перший день – роздуми, молитва та зустріч, а потім два або три дні праці». «Тут я хочу додати, що якщо хтось із вас має труднощі, скажімо так, з економічними ресурсами, то скажіть про це. Я думаю, що я, що ми всі можемо проявити трохи солідарності один з одним, і знайдуться способи, знайдуться щедрі люди, які допоможуть», – додав Лев XIV.
Дорога синодальності
Перед цим Папа поділився деякими спостереженнями щодо речей, які обговорювалися, починаючи від слів, які найчастіше лунали, а саме: Христос у центрі нашої місії та звіщення Євангелія. «Ми хочемо звіщати Його слово, а отже, важливо, щоб і ми самі жили справжнім духовним життям, яке може бути свідченням у сучасному світі», – сказав Наступник святого Петра, зазначивши, що теми, які були запропоновані, глибоко вкорінені в Другому Ватиканському Соборі та досвідові, який він започаткував. Святіший Отець також згадав про ті теми, які не були в центрі праці цієї консисторії, але які не будуть забуті.
«Дорога синодальності – це дорога сопричастя заради місії, у якій ми всі покликані брати участь. Тому зв’язки між нами є важливими. Ви підкреслили важливість взаємозв’язку Святішого Отця, зокрема з єпископськими конференціями та місцевими Церквами, а також важливість континентальних асамблей. Однак і вони не повинні ставати “додатковими” зустрічами, ще одними в списку, а місцями зустрічі та стосунків», – наголосив Лев XIV, який також підтвердив робити зі свого боку все можливе для того, щоби дикастерії Римської курії стали для всієї Церкви «структурами стосунків і служіння, спроможними підтримувати місцеві Церкви».
Формування на всіх рівнях
Святіший Отець згадав про те, що кардинали часто наголошували на важливості формування – формування до слухання, в духовності слухання, й не лише в семінаріях, але й для єпископів. «Хоча це не було конкретною темою нашого діалогу, я хочу згадати про проблему, яка й досі залишається справжньою раною в житті Церкви в багатьох місцях, а саме про кризу, спричинену сексуальними зловживаннями. Ми не можемо закривати на це очі, ані серця», – сказав він, наголошуючи, що неодноразово біль постраждалих був примножений тим, що їх не приймали та не хотіли вислухати.
Тож формування повинно бути вкоріненим у «звичайне та конкретне життя місцевої Церкви», охоплюючи семінаристів, священників, єпископів, душпатирських співробітників-мирян. «Як ви могли побачити, одного-двох днів, а навіть тижня недостатньо, щоб глибоко зануритися в тему і прожити її. Тому важливо, щоб наш звичайний спосіб спільної роботи ставав нагодою для формування і зростання тих, з ким ми працюємо, на всіх рівнях, від парафіяльного до Римської курії. Прикладом того, де можна регулярно зростати в синодальному стилі, є душпастирські візити; також слід пожвавити всі органи участі», – зазначив Папа.
Взаємний діалог задля місії
За словами Наступника святого Петра, усе те, про що тут йшлося, пов’язане зі шляхом імплементації синоду про синодальність, яка рухається вперед і фундаментальним етапом якої буде Церковна асамблея, запланована на 2028 рік. «Заохочую вас бути рушійною силою цього шляху. Це дорога задля місії Церкви, дорога на служінні звіщенню Христового Євангелія», – сказав Лев XIV, наголошуючи також на тому, що це лише перші підсумки консисторії й діалог повинен тривати. Папа заохотив надсилати у письмовій формі свої думки щодо чотирьох ключових тем, які були запропоновані, щодо консисторії загалом і щодо стосунків між кардиналами з Папою та з Римською курією. Він також пообіцяв уважно перечитати ці повідомлення та залишити свій відгук, щоб діалог тривав.
Нести надію світові
Підсумовуючи, Святіший Отець повернувся до того, про що говорив у своїй проповіді з нагоди урочистості Богоявлення, вказуючи на те, що Бог об’являється, й ніщо не залишається непорушним, і з цим нам дарована надія. «Надія, яку ми відчуваємо, що повинні нести нашому світу. Разом з цим, ми всі разом хочемо висловити занепокоєння, яке ми поділяли в діалогах і особистих зустрічах, а також у деяких виступах у групах, щодо всіх тих, хто зазнає страждань у світі. Ми зібралися тут, не будучи глухими до дійсності злиднів, страждань, війни, насильства, які гнітять чимало місцевих Церков. І тут, маючи їх у наших серцях, ми хочемо також сказати, що ми близькі з ними. Багато з вас приїхали з країн, де ви живете серед цього страждання від насильства і війни», – сказав лев XIV, наголошуючи кардиналами, що ми покликані узяти на себе тягар цієї дороги надії також і з огляду на нові покоління, адже «те, чим ми живемо сьогодні та які рішення приймаємо, стосується не лише теперішнього, але впливає як на найближче, так і на те віддаленіше майбутнє».
«Це надія, якою ми жили протягом Ювілею, який от-от завершився. Ось у чому справді полягає послання, яке ми хочемо донести світові: ми закрили Святі Двері, та не забуваймо про те, що двері Христа та Його любові завжди залишаються відчиненими», – наголосив Папа.
