З 30 грудня до 2 січня у селищі міського типу Тиврів відбулося святкування Нового року з Богом, яке зібрало понад 70 молодих людей з різних куточків України. Найбільше учасників приїхало з Вінницької області, але також були гості з Києва та інших міст і містечок.
Про це повідомляється на сторінці Місіонерів Облатів Непорочної Марії.
Цьогорічна зустріч стала особливою – як за кількістю учасників, так і за глибиною духовного досвіду. Святкування розпочалося з конференцій. Зокрема, важливим моментом стала конференція, яку виголосив єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії о. Радослав Змітрович ОМІ. Свою науку він присвятив темі прощення батьків – непростій, але надзвичайно важливій для внутрішнього зцілення людини.
Почати тверезо і з Богом
Кульмінацією зустрічі стало святкування Нового року. Рівно опівночі учасники зібралися на Службу Божу, під час якої проповідь виголосив о. Богдан Савицький ОМІ. Спільна молитва у цей визначний момент стала знаком довіри Богові та бажання розпочати 2026 рік разом із Ним. Після богослужіння молодь продовжила святкування у радісній атмосфері – з танцями, спілкуванням та щирою радістю.
Важливою складовою цього святкування, на якій особливо наголошували організатори, була повна відсутність алкоголю. У світі, де святкування часто асоціюється з алкоголем, такий формат є справжнім викликом і водночас свідченням того, що справжня радість може бути глибокою, чистою та автентичною.
Особливим моментом зустрічі стало свідчення молодої дівчини з Києва, з парафії св. Миколая, Марії-Терези, яка поділилася своїм досвідом віри в перші, найактивніші дні повномасштабної війни. Вона розповіла про свій шлях віри – від дитинства до сьогодення, про внутрішні зміни та про те, як Божа присутність підтримувала її у найскладніших життєвих обставинах.
Автентизм у спільноті
Ця зустріч дала відповідь на важливе запитання: чому молодь сьогодні долає сотні кілометрів, щоб зустріти Новий рік у монастирі? Попри нав’язувану світом думку, що молодому поколінню – навіть поколінню альфа – не потрібні Бог і Церква, реальність свідчить про протилежне. Молодь України, особливо в умовах війни, як ніколи потребує Бога – як надійного якоря, за який можна триматися.
Не менш важливою є й спільнота. Молоді люди приїжджають, щоб відчути: вони не самі у своїй вірі, не є «білими» чи «чорними воронами» у сучасному світі. Це час, щоб зупинитися, побути в тиші та молитві, але водночас – у спільноті однодумців. Для багатьох учасників ця зустріч стала можливістю бодай на кілька днів відволіктися від сирен, вибухів, генераторів і блекаутів, вдихнути спокій зимового, новорічного повітря.
Зустріч у Тиврові стала часом духовного відновлення, щоб з новими силами повернутися до щоденних обов’язків – навчання, праці та служіння – і свідчити про Бога там, де кожен перебуває.
