У третю річницю смерті Бенедикта XVI кардинал очолив Святу Месу в базиліці Святого Петра. У проповіді він підкреслив, що покійний Папа «залишив після себе величезну богословську спадщину виняткової якості» і тому вважається одним з найбільших сучасних католицьких інтелектуалів.
Про це пише Vatican News.
Cooperator veritatis, «співробітник істини» – так визначав себе Йозеф Ратцінґер, 264-й наступник святого Петра, який завершив своє земне життя 31 грудня 2022 року, маючи 95 років. Про це згадав кардинал Ґерхард Людвіґ Мюллер, вислужений Префект Конгрегації віровчення, який 30 грудня 2025 р. очолив на катедральному вівтарі базиліки Святого Петра у Ватикані Святу Месу з нагоди третьої річниці його смерті. Розпочинаючи Євхаристійне богослужіння, він зазначив, що Ратцінґер «не є людиною минулого, а членом живого Христового Тіла, яке є єдиним на небі і на землі», і спрямував свою думку до Лева XIV. «Як і Папа Бенедикт, він також черпає з духовного і богословського спадку великого вчителя Церкви святого Августина, – підкреслив проповідник, – тому вони обидва ставлять Ісуса Христа в центрі віри Церкви, Христового тіла, in illo uno unum sumus».
На служінні Божому слову
У своїй проповіді кардинал простежив життя німецького Папи, який, як викладач богослов’я і проповідник, «постійно служив Слову», як Префект Конгрегації віровчення, виявляв «надзвичайну старанність» та «інтелектуальну точність», а як Папа «був одним із найвидатніших богословів» на Петровому престолі. «Він залишив нам величезну богословську спадщину виняткової якості і був справедливо визнаний одним із великих католицьких інтелектуалів нашого часу», – сказав кардинал Мюллер, додавши, що «навіть Юрґен Габермас, найважливіший представник неомарксистської школи Франкфурта, який уособлює інтелектуальний світ модернізму без Бога», намагався налагодити з ним діалог, переконаний, що «віруючі та невіруючі можуть співпрацювати, щоб врятувати сучасний світ від холодної смерті антигуманізму та трансгуманізму».
Віра і розум
Для колишнього Префекта Конгрегації віровчення богослов’я Ратцінґера «є даром для всієї Церкви» і «для майбутніх поколінь». «Якщо християнин, який шукає джерела натхнення і переживає кризу віри, запитає мене, що йому варто прочитати в першу чергу, я пораджу йому три томи про Ісуса з Назарету», – додав кардинал Мюллер, нагадавши, що ці три книги були опубліковані під його власним ім’ям Йозефа Ратцінґера, «щоб відокремити його богословський авторитет від папського». У своїх роздумах кардинал також згадав про «конфлікт між вірою і розумом», що виник з часів Просвітництва. «Часто здавалося, що висновки історико-критичних досліджень Біблії, філософської епістемології і навіть – зокрема в питаннях, що стосуються походження Всесвіту і життя – віра в Бога-Творця і в Ісуса Христа, єдиного Спасителя, суперечать одне одному», – зауважив він, пояснивши, однак, що «немає суперечності з об’явленою Істиною про світ і людство» і що «віра не потребує підтвердження висновками емпіричної науки, які завжди можуть бути помилковими», оскільки «вона ґрунтується на Божому Слові, через яке все, що існує, прийшло до існування».
Християнство – зустріч з Особою
Насамкінець кардинал Мюллер підкреслив те, що неодноразово повторював Ратцінгер, а саме, що «християнство, з усіма його великими культурними досягненнями в соціальному вченні, музиці та мистецтві, літературі та філософії, не є теорією чи світоглядом, а зустріччю з Особою», Ісусом, Який «є Істиною», є «світлом, що освітлює кожну людську істоту». У той час як Церква «не є створеною людиною організацією з величною етичною та соціальною програмою», а спільнотою учнів Христа, які сповідують у світі, що вони бачили Його славу, «як єдинородного Сина, що походить від Отця, повного благодаті та істини», серед них є також Йозеф Ратцінґер – богослов, єпископ, кардинал і папа.
