Приймаючи спільноту Папського інституту християнської археології з нагоди сторіччя його заснування, Лев XIV поділився думками про значення «дипломатії культури», про екуменічне значення досліджень, що стосуються періоду неподіленої Церкви, та про важливість пам’ятати про християнське коріння.
Про це пише Vatican News.
Сто років тому, 11 грудня 1925 р., Папа Пій XI заснував, поряд із Папською комісією сакральної археології та Папською римською академією археології, також і Папський інститут християнської археології з метою «скеровувати охочу молодь будь-якої країни до вивчення й наукових досліджень античних християнських пам’яток». Приймаючи у четвер, 11 грудня 2025 р., спільноту цієї академічної інституції з нагоди сторіччя заснування, Папа Лев XIV зауважив, що ця місія «жива як ніколи». Під час зустрічі, що відбулася в Апостольському палаці у Ватикані, Святіший Отець виокремив деякі аспекти Апостольського листа, присвяченого роздумам про важливість археології, що був опублікований цього дня.
Зберегти особливість
Насамперед, Папа звернув увагу на те, що «християнська археологія» як дослідження «пам’яток перших віків християнства», має свої власні епістемологічні координати. Водночас, стається так, що в інших контекстах це навчання поміщають у контексті медієвістичних студій. «Щодо цього, я запрошую вас стати захисниками специфіки вашої дисципліни, в якій прикметник “християнська” не є відображенням конфесійної перспективи, а характеризує саму дисципліну з її науковою та професійною гідністю», – мовив Лев XIV.
Ресурс екуменізму
Далі Святіший Отець звернув увагу нате, що предмет досліджень християнської археології стосується історичного період об’єднаної Церкви, а тому може бути «дієвим інструментом для екуменізму». «Різні конфесії можуть пізнати своє спільне походження через вивчення християнських пам’яток і таким чином підтримувати прагнення до повної єдності», – пояснив він, згадуючи досвід, пережитий під час екуменічної молитви в Ізніку біля залишків стародавньої нікейської базиліки святого Неофіта.
Дипломатія культури
«Я також закликаю вас брати участь, через ваші дослідження, у тій “дипломатії культури”, якої світ дуже потребує в наші дні. Через культуру людська душа перетинає кордони країн і долає бар’єри упереджень, щоб служити спільному благу», – сказав Лев XIV, промовляючи до спільноти Папського інституту християнської археології, підкреслюючи, що й вони можуть зробити свій внесок у будування мостів і сприяння зустрічі. Папа нагадав про те, що 1925 року відзначався «Ювілей миру», а тепер – «Ювілей надії», тож цей інститут ніби простягається між миром і надією. «І справді, ви є носіями миру та надії скрізь, де проводите свої розкопки та дослідження, так що, впізнаючи ваш біло-червоний значок із зображенням Доброго Пастиря, вам відкривають двері не тільки як носіям знань і науки, але й як провісникам миру», – додав він.
Спільне коріння
Врешті, Папа навів слова святого Йоана Павла ІІ про спільне коріння європейських народів, сказані 1981 року: «Європа потребує Христа і Євангелія, бо саме тут коріння всіх її народів». «Серед коріння європейського суспільства та європейських націй, безсумнівно, є християнство з його літературними та монументальними джерелами; і робота археологів є відповіддю на заклик, про який я щойно згадав», – мовив Лев XIV, побажавши, щоб інститут з оновленим запалом продовжував виконання своєї місії.
