В урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, 8 грудня, згідно з давньою традицією Церкви, семінаристи 3 курсу Вищої духовної семінарії св. Йосифа (Львівська архідієцезія) Остап Костишин та Богдан Чех прийняли видимий знак свого життєвого вибору – сутану.
Про це повідомляє сторінка Credo.
Святу Месу в каплиці семінарії очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, у співслужінні з настоятелями семінаристів, ректором семінарії о. Петром Бжескім, вихователями, викладачами та священниками, що прибули розділити з семінаристами їхню радість.
У проповіді архієпископ наголосив, що день, коли Церква вшановує Непорочне Зачаття Пресвятої Діви, не випадково обраний для вручення духовного одягу семінаристам, а сутана – це не «декорація», а знак переміни життя:
«Непорочне зачаття є не лише догмою, але й іконою цілковито посвяченого Богові життя. Марія – цілковито прекрасна, адже цілковито належить Богові. У Ній немає місця на дводумність, компроміси, егоїзм. У Її серці постійно звучить fiat – згода на любов. Якщо у світі має існувати образ найдосконалішої відповіді на Божий поклик, то ним є Діва Марія. Саме тому сьогодні відбувається обряд облачення – обряд прийняття сутани, цього знаку обрання і свідчення.
Сутана – вбрання просте, але приховує у собі глибоку символіку. Її чорний колір нагадує нам, що треба вмерти для всього, що світське і земне. Але передовсім сутана доводить до нашої свідомості те, що ми маємо цілковито належати Христові, який є нашим життям і світлом. Папа Бенедикт XVI повчав, що це зовнішній знак, який має впроваджувати у внутрішню правду. Сутана не є прикрасою – вона є викликом.
У день облучин ви отримуєте знак, який має оберігати вас від пересічності, байдужості, від подвійного життя. Цей знак має бути вашим щитом чистоти, цнотливості, скромності – але й відваги. Сутана є знаком, який відтепер, перш ніж ви скажете перше слово, промовлятиме від вашого імені. Сьогоднішній обряд наводить на пам’ять слова св. Павла: «Живу вже не я – живе в мені Христос». Відтепер ваша сутність випливатиме не з того, ким ви були, але з того, до Кого ви належите.
Сутана – це не декорація життя, а знак переміни життя. Завданням сутани є нагадувати вам, що Христові належить першість у ваших думках, прагненнях, словах і вчинках».
Після Літургії Слова архієпископ поблагословив духовний одяг. За традицією, сутани семінаристам допомагали одягнути настоятелі їхніх парафій, а перед тим співбрати-семінаристи відрізали ножицями їхні краватки на знак завершення світського життя.
Після завершення Святої Меси семінаристів вітали їхні співбрати і, згідно з давньою традицією, ставши на одне коліно, цілували останній ґудзик на їхніх новеньких сутанах.
