Зустрічаючись з учасниками формаційного курсу, присвяченого проведенню канонічних подружніх процесів, Святіший Отець зазначив, що священна влада управління відображає участь у владі Христа на шляху служіння істині.
Про це пише Vatican News.
У п’ятницю, 21 листопада 2025 р., Папа Лев XIV прийняв на аудієнції учасників формаційного курсу, присвяченого десятиліттю реформи канонічного шлюбного процесу, який організувала Римська Рота, один із трьох найвищих трибуналів Апостольської Столиці, компетентний у подружній матерії. У своєму слові Святіший Отець вказав на взаємозв’язок між душпастирським, еклезіологічним та канонічним аспектами проведеної реформи.
Звершення судової влади на служінні істині
Папа зазначив, що розгляд процесів визнання недійсності подружнього вузла як виключно технічної дійсності призводить до поверхневого бачення, яке не враховує ані еклезіологічних передумов процесів, ані їхнього душпастирського значення. Серед еклезіологічних передумов він виділив, зокрема, здійснення священної влади управління в церковних судових процесах на служіння істині. «У судовій владі реалізується фундаментальний аспект душпастирського служіння: дияконія істини. Кожен вірний, кожна сім’я, кожна спільнота потребує істини про свою церковну ситуацію, аби належно прямувати шляхом віри і любові. У цьому руслі перебуває істина про особисті та спільнотні права: юридична істина, декларована в церковних процесах, є одним з аспектів екзистенційної істини в межах Церкви», – сказав Святіший Отець. За його словами, священна влада відображає участь у владі Христа, а її служіння істині є «шляхом до пізнання і прийняття остаточної Істини, якою є сам Христос». Лев XIV зауважив, що Ісус є милосердним та лагідним Суддею, що є прикладом для суддів церковних трибуналів. «Це правда, що в Божому суді щодо спасіння завжди чинне Його прощення грішника, який кається; однак людський суд щодо недійсності шлюбу не повинен піддаватися маніпуляціям фальшивого милосердя. Безумовно, будь-яка діяльність, що суперечить служінню істині, повинна вважатися несправедливою. Однак саме в правильному здійсненні судової влади має проявлятися справжнє милосердя», – розповів Папа. Таким чином йдеться про внесок каноністів у задоволення потреби справедливості, яка «спонукана справжнім милосердям». У цьому контексті реформа канонічного шлюбного процесу, спрямована на доступність і швидкість процесів, постає «як прояв справедливості і милосердя», але ніколи не на шкоду істині.
Розпізнання істини про союз
Відтак Лев XIV вказав на другу еклезіологічну передумову визнання недійсності подружнього вузла, яка стосується ідентичності Святої Тайни Подружжя, вираження Божого дару та нерозривного шлюбного союзу. «При розгляді причин недійсності вирішальне значення має розуміння того, що ми працюємо на благо істини конкретного союзу, тобто розпізнаємо перед Богом, чи присутнє в ньому таїнство єдиної любові, яка існує назавжди в земному житті подружжя, незважаючи на будь-які невдачі у відносинах», – зазначив Святіший Отець, додавши, що подружній канонічний процес є засобом для встановлення істини про союз між чоловіком та жінкою, а отже служінням істині. Папа підкреслив, що судові процеси є інструментом справедливості, а це вимагає надання можливості сторонам наводити свої докази та аргументи, а також наявності неупередженого судді, що є великим благом для Церкви. Він також наголосив на важливості зусиль, спрямованих на сприяння примиренню між чоловіком та жінкою і, коли це можливо, вдаючись до ствердження дійсності подружжя.
Душпастирський вимір канонічної діяльності
Лев XIV розповів про зв’язок між душпастирською діяльністю та звершенням справедливості. «Юридично-канонічна діяльність за своєю природою є душпастирською. Вона є особливою участю в місії Христа-Пастиря і полягає в здійсненні внутрішньоцерковного порядку справедливості, якого бажав сам Христос. У свою чергу душпастирська діяльність, хоча й виходить далеко за межі суто юридичних аспектів, завжди включає в себе вимір справедливості. Адже неможливо вести душі до Небесного Царства, не беручи до уваги той мінімум любові та розсудливості, який полягає в зобов’язанні вірно дотримуватися закону та прав усіх у Церкві», – сказав Лев XIV, цитуючи слова Папи Івана Павла ІІ. За його словами, єдність душпастирського, еклезіологічного та канонічного аспектів під час звершення правосуддя підтверджує найвищий закон і мету шлюбних процесів – salus animarum (лат. спасіння душ).
