У Ватиканському книжковому видавництві вийшла друком нова книга Папи Лева XIV під назвою: «Сила Євангелія. Християнська віра в 10 словах». Книга, підготовлена Лоренцо Фацціні, є збіркою виступів і промов Папи, що містить також раніше неопублікований текст.
Про це пише Vatican News.
«Десять слів. Десять слів – це небагато, але вони можуть стати початком розмови про багатство християнського життя», – пише Папа у передмові до книги, що 20 листопада 2025 року вийшла друком у Ватиканському книжковому видавництві. Розпочинаючи уявний діалог з тими, хто читатиме книгу, Святіший Отець вибрав з цих десяти слів – три, а саме: Христос, сопричастя, мир. Показуючи взаємозв’язок цих слів, Лев XIV запрошує читачів розглянути їх глибше, щоб разом зрозуміти новизну та значення.
Центральне місце Христа
Перш за все, це – центральне місце Христа. Єпископ Риму зазначає, що «кожен охрещений отримав дар зустрічі з Ним. Він був осяяний Його світлом і Його благодаттю. Віра – це не титанічне зусилля досягти надприродного Бога, а прийняття Ісуса в нашому житті, відкриття, що обличчя Бога недалеке від нашого серця». Папа підкреслює, що «Господь не є ні магічною істотою, ні незбагненною таємницею, Він наблизився до нас в Ісусі, в тій Людині, що народилася в Вифлеємі, померла в Єрусалимі, воскресла і живе сьогодні. Сьогодні! І таємниця християнства полягає в тому, що цей Бог бажає з’єднатися з нами, стати нам ближнім, стати нашим другом. Так, щоб ми стали Ним».
В Ісусі Бог є близьким до нас
Цитуючи святого Августина та вказуючи на досвід його навернення, Папа пише, що «християнська віра – це участь у божественному житті через досвід людської природи Христа. У Ньому Бог більше не є поняттям чи загадкою, а Особою, близькою до нас». Він зазначає, що святий Августин пережив це все під час навернення, на власному досвіді відчувши силу дружби з Христом, яка радикально змінила його життя. Далі Папа пише, що Христос є початком сопричастя. «Все Його існування було позначене бажанням бути мостом: мостом між людством і Отцем, мостом між людьми, яких він зустрічав, мостом між Ним і тими, хто перебував на узбіччі. Церква є цим сопричастям Христа, яке продовжується в історії. І це спільнота, яка в єдності живе різноманітністю», – продовжує Лев XIV.
Єдність є плідною
Папа вказує на образ саду, який використовує святий Августин, «щоб проілюструвати красу спільноти вірних, яка перетворює свою різноманітність на множинність, яка прагне до єдності та не впадає в безлад і плутанину: “Цей сад Господній, браття, має не тільки троянди мучеників, але й лілії дів, плющ подружжя і фіалки вдів. Одним словом, найдорожчі, у жодному стані життя люди не повинні сумніватися у своєму покликанні: Христос помер за всіх”». «Ця різноманітність стає спільнотою в єдиному Христі. Ісус єднає нас понад нашими особистостями, нашим культурним і географічним походженням, нашою мовою і нашою історією. Єдність, яку Він встановлює між своїми друзями, є таємничо плідною і промовляє до всіх: «Церква складається з усіх, хто перебуває в злагоді з братами і любить ближнього», – пише далі Єпископ Риму. Святіший Отець констатує, що «християни можуть і повинні бути свідками цієї злагоди, цього братерства, цієї близькості в сучасному світі, позначеному численними війнами. Це залежить не тільки від наших сил, але є даром згори, даром того Бога, який своїм Духом обіцяв нам завжди бути поруч, жити поруч з нами». Він підкреслює, що «Церква, дім різних народів, може стати знаком того, що ми не приречені жити в постійному конфлікті, і може втілити мрію про примирення, мир і єдність людства». Підґрунтям цього прагнення, за словами Папи, є Ісус та його молитва до Отця за єдність своїх. «І якщо Ісус молився до Отця, то тим більше ми повинні молитися до Нього, щоб Він дарував нам мирний світ. І, нарешті, від Христа і від сопричастя походить мир. Він не є плодом пригнічення чи насильства, він не пов’язаний з ненавистю чи помстою», – йдеться у передмові.
Не піддаватися зневірі
Лев XIV зазначає, що Христос, зі своїми ранами, вітає учнів словами: «Мир вам». «Святі засвідчили, що любов перемагає війну, що тільки доброта роззброює підступність і що ненасильство може знищити гноблення. Ми повинні дивитися в обличчя нашому світові: ми більше не можемо терпіти структурну несправедливість, за якої той, хто має багато, має ще більше, а той, хто має менше, стає все біднішим. Ненависть і насильство, як хиткий план, ризикують перерости в бідність, яка поширюється серед народів: саме бажання спільності, визнання себе братами, є протиотрутою від будь-якого екстремізму», – читаємо у вступі до книги. Вкінці, Святіший Отець запрошує молитися до Святого Духа, «щоб Він вчинив нас чоловіками і жінками, які несуть мир, приймаючи благодать Христа і поширюючи у світі аромат Його любові і милосердя». «Не піддаваймося зневірі перед насильством, яке ми бачимо; щодня просімо Бога Отця про силу Святого Духа, щоб у темряві історії засяяло живе полум’я миру», – завершує Папа.
