Понад 400 тис. глядачів менш ніж за півтора місяця та рекордні черги біля кінотеатрів – і водночас скасування показів та заборона плакатів у метро. Фільм «Sacré Coeur» про об’явлення Пресвятого Серця Ісуса став у Франції культурним феноменом і потужним голосом у дискусії про світський характер держави, повідомляє Catholic Weekly.
Про це пише Vatican News.
Покази стрічки розпочалися 1 жовтня. Фільм із підзаголовком «Його панування не матиме кінця» розповідає про об’явлення Ісуса св. Маргариті Марії Алякок у Паре-ле-Моньяль у 1673–1675 роках. Продакшн, який поєднує історичні реконструкції, свідчення та коментарі експертів, створено з нагоди 350-річчя об’явлень.
«Черги до кінотеатрів, яких ми не бачили роками», – так описують зацікавленість фільмом французькі ЗМІ. Але це не означає, що стрічка сподобалася всім. У Марселі скасували показ у муніципальному кінотеатрі La Buzine через «порушення принципу світськості». Подібно, агенція MediaTransports відмовилася розміщувати плакати у метро та на вокзалах, вважаючи їх «релігійними та прозелітистськими».
Тиха релігійність Франції
Для багатьох спостерігачів успіх «Sacré Coeur» демонструє, що віра повертається у французьку суспільну дискусію. Le Figaro писав про «скромне, але реальне повернення релігії в суспільство». Також La Croix зазначав «безпрецедентну популярність для документального фільму», а аудиторія, як підкреслює видання, «більш різноманітна, ніж могли б свідчити суперечки». Один із глядачів, якого цитує Le Figaro, сказав, що фільм «йде далеко за межі звичайного документального – це справжня подорож у глибину, зустріч із живою любов’ю Серця Ісуса».
Критика від єзуїтів
Водночас не бракує критики й з католицького боку. Стрічку звинувачують у тому, що вона не зазначає, що сповідник св. Маргарити Марії – Клод де ла Коломб’є – був єзуїтом. Саме цей орден сприяв поширенню культу Серця Ісуса. Папа Франциск присвятив Пресвятому Серцю свою останню енцикліку Dilexit Nos (2024), а молитовний рух, натхненний духовністю єзуїтів, сьогодні об’єднує 22 мільйони людей у 92 країнах.
Правда про Бога
Зовсім інший погляд на фільм має о. Паскаль Іде, лікар і теолог із Паризької архідієцезії. У La Croix він писав, що «Sacré Coeur» «відкриває, очищує та деполітизує центральну правду християнства: Бог став Серцем». «Найбільше мене вразила особа Ісуса та Його сильне бажання звернутися до кожного особисто, вступити в глибокі стосунки від серця до серця», – додав він в інтерв’ю OSV News.
Феномен поза межами Церкви
Сьогодні «Sacré Coeur» називають «доступним катехизмом» із місійним виміром. Багато єпископів рекомендують його на сайтах своїх дієцезій, а інтерес до фільму зростає щотижня.
Для творців – Стівена Ганнелла, який прийняв католицизм, та його дружини Сабріни – фільм мав стати свідченням віри. Проте ніхто не очікував, що він стане одним із найбільш обговорюваних творів року, змушуючи Францію знову замислитися над місцем релігії в публічному житті.
