Під час Святої Меси з нагоди Всесвітнього дня вбогих Папа Лев XIV закликав розвивати культуру уважності, щоб зруйнувати стіну самотності, яка проходить крізь численні матеріальні, моральні та духовні злигодні, що часто супроводжують життя наймолодших.
Про це пише Vatican News.
Згідно з літургійним календарем Римської Церкви добігає до завершення літургійний рік, і як зауважив Папа Лев XIV, останні неділі спонукають нас «поглянути на історію у світлі її кінцевих підсумків». Про це він говорив, проповідуючи під час Святої Меси в неділю, 16 листопада 2025 р., відслуженої в базиліці Святого Петра у Ватикані з нагоди Всесвітнього дня вбогих, якою завершився Ювілей убогих.
Численні чоловіки й жінки, які в щоденному житті змагаються зі злиднями та марґіналізацією, прибули цими днями з паломництвом надії до Ватикану, разом з тими, хто своїм щоденним служінням підтримують їх і допомагають зберегти гідність. У базиліці на Святу Месу помістилося понад 6 тисяч людей, та вдвічі більше перед її початком зібралися на площі. Святіший Отець вийшов, щоби привітатися з ними, подякувати за присутність та заохотити за посередництвом телеекранів брати участь у спільній молитви, переживаючи єдність у Христі.
Сонце справедливості
На початку проповіді Папа звернув увагу на перше читання, в якому пророк Малахія говорить про прихід «Господнього дня» як початку «нового часу», що описується як «час Бога, в якому, мов світанок, коли сходить сонце справедливості, вбогі та останні отримають від Господа остатню й остаточну відповідь». «Цим сонцем справедливості, яке сходить, як ми знаємо, є сам Ісус. День Господній, насправді, є не тільки останнім днем історії, але й Царством, яке наближається до кожної людини в грядущому Божому Сині», – сказав проповідник, зауваживши, що в євангельському уривку, послуговуючись типовою апокаліптичною мовою, Ісус «провіщає та інавгурує це Царство», вказуючи на свою присутність у драматичних подіях історії, а тому учні не повинні боятися, а розвивати витривалість.
«У переслідуваннях, стражданнях, труднощах і утисках життя і суспільства Бог не залишає нас наодинці. Він являється тим, хто заступається за нас. Через усе Святе Письмо проходить червона нитка, яка розповідає про Бога, Який завжди на боці найменших, на боці сиріт, чужинців і вдів. А в Ісусі, Його Сині, близькість Бога досягає вершини любові: ось чому присутність і слово Христа стають радістю і ювілеєм для найубогіших, бо Він прийшов, щоб звіщати бідним радісну новину і проповідувати рік Господньої благодаті», – сказав Лев XIV, нагадавши, що саме в такому році благодаті присутні беруть участь, відзначаючи разом з Всесвітнім днем також в Ювілей убогих.
Безсилля, породжене брехнею
Далі проповідник зазначив, що світ гнітять розмаїті форми бідності. Насамперед, матеріальної, але також духовної та моральної, що часто вражає молодь. Драмою, яка пронизує їх усіх, є самотність, спонукаючи до «інтегрального підходу до бідності», оскільки потрібно відповісти на нагальні потреби, але більш загально – потрібно розвивати «культуру уваги», щоби «розбити стіни самотності». Для цього потрібно бути уважними до інших, стаючи «свідками Божої лагідності», також і в цифровому світі.
«Сьогодні, на жаль, особливо збройні конфлікти, що на жаль тривають у різних регіонах світу, здаються підтвердженням нашої безпорадності. Але глобалізація безпорадності походить від брехні, від переконання, що так було завжди і що нічого не можна змінити. Натомість Євангеліє говорить нам, що саме в часи історичних потрясінь Господь приходить, щоб нас спасти. І ми, християнська спільнота, маємо бути сьогодні серед бідних живим знаком цього спасіння», – наголосив Святіший Отець.
Мир неможливий без справедливості
Папа зазначив, що бідність кидає виклик християнам, але також всім тим, хто займає відповідальні пости в суспільстві. В цьому контексті він звернувся до очільників народів із закликом «почути голос убогих». «Без справедливості не може бути миру, і вбогі нагадують нам про це різними способами: своєю міграцією, а також своїм криком, який часто заглушує міф про добробут і прогрес, що не враховує всіх, а навпаки, забуває про багатьох створінь, залишаючи їх напризволяще», – сказав Наступник святого Петра, складаючи водночас подяку представникам служіння милосердя та численним волонтерам, які дбають про те, щоби полегшувати становище найубогіших, заохочуючи їх і надалі «дедалі більше бути критичним сумлінням суспільства». «Ви добре знаєте, що питання бідних веде до суті нашої віри, що для нас вони є Христовим тілом, а не лише соціологічною категорією», – нагадав Лев XIV, заохочуючи всіх докладати відповідні зусилля, остерігаючись небезпеки «жити як розсіяні подорожні, що не дбають про кінцеву мету й незацікавлені тими, хто розділяє з нами шлях».
