Відкриваючи новий навчальний рік у Папському Латеранському університеті, Святіший Отець вказав на кілька аспектів цього навчального закладу, які допомагають засвоювати та розвивати вчення Католицької Церкви у діалозі з різними культурами та науковими дисциплінами.
Про це пише Vatican News.
«Папські та церковні університети, які засновані або затверджені Апостольською Столицею, є спільнотами, де здійснюється необхідне культурне посередництво віри, яке, формулюючись у відкритій для діалогу з іншими науками рефлексії, знаходить своє первинне і вічне джерело в Ісусі Христі», – сказав Папа Лев XIV у п’ятницю, 14 листопада 2025 р., у Папському Латеранському університеті з нагоди відкриття нового навчального року. У події взяли участь кардинал Бальдассаре Рейна, великий канцлер університету, Преосвященний Альфонсо В. Амаранте, ректор університету, представники академічних кіл та численні гості із церковного та культурного світу.
Розкривати достовірність віри в сучасних контекстах
Папа зазначив, що Папський Латеранський університет з самого початку свого заснування відзначається особливим зв’язком із Наступником апостола Петра, що є честю і водночас відповідальністю. «За своєю природою та місією він є привілейованим центром, в якому вчення Вселенської Церкви опрацьовується, засвоюється, розвивається та контекстуалізується. Тому це установа, на яку може орієнтуватися у своїй щоденній роботі навіть Римська курія», – сказав Святіший Отець. За його словами, місія університету, натхненна харизмою Наступника апостола Петра, відкривається й на міждисциплінарні, міжнародні та міжкультурні перспективи, що виражено в діяльності його різних інститутів та факультетів. «Сьогодні вкрай необхідно осмислити віру, щоб мати змогу застосувати її в сучасних культурних реаліях та викликах, а також протидіяти ризику культурної порожнечі, яка в наш час стає дедалі більш розповсюдженою», – зауважив Лев XIV.
У цьому контексті він звернув увагу, зокрема, на завдання богословського факультету, який покликаний розмірковувати над депозитом віри та «розкривати її красу і достовірність у різних сучасних контекстах», щоб вона була здатна перетворювати життя окремих осіб і суспільства, «спричиняти пророчі зміни щодо драм і бідності нашого часу» та заохочувати до пошуку Бога. Своєю чергою, вивчення філософії має бути спрямоване на пошук істини за допомогою людського розуму, «відкритого до діалогу з культурами і, перш за все, з християнським Об’явленням», спричиняючись до цілісного розвитку особи. «Це важливе завдання, навіть з огляду на іноді песимістичне наставлення, яке характерне для сучасного світосприйняття, а також з огляду на нові форми раціональності, пов’язані з трансгуманізмом і постгуманізмом», – додав Папа.
Формувати компетентних людей, відкритих на інших
Відтак Святіший Отець поділився кількома думками про деякі аспекти університету, які торкаються сучасних викликів задля формування майбутнього. Зокрема, він зазначив, що в центрі освітньо-виховного процесу повинні бути взаємність і братерство. «Сьогодні, на жаль, слово “особа” часто вживається як синонім слова “індивід”, а замилування індивідуалізмом як запорукою вдалого життя має тривожні наслідки в усіх сферах: люди націлені на саморекламу, підживлюють першість свого его і намагаються уникати співпраці, зростають упередження і бар’єри щодо інших, особливо тих, хто відмінний від них, відповідальність замінюють одноосібним лідерством, і, врешті-решт, множаться непорозуміння і конфлікти, – зауважив Лев XIV. – Академічна освіта допомагає нам вийти з полону зацикленості на собі та сприяє розвитку культури взаємності, інакшості, діалогу».
Другим аспектом, на який вказав Папа, є науковість, яку слід просувати, захищати та розвивати. За його словами, академічна діяльність часто не користується належною повагою, зокрема через глибоко вкорінені упередження, навіть у церковній спільноті. «Іноді зустрічається думка, що дослідження і навчання не потрібні для реального життя, що в Церкві важливіша пасторальна практика, ніж богословська, біблійна чи канонічна підготовка. Ми ризикуємо піддатися спокусі спрощувати складні питання, щоб уникнути розумової праці, і навіть у душпастирській діяльності та її вираженні ми можемо скотитися до банальності, спрощення або закостенілості», – розповів Святіший Отець. Тому, за його словами, існує потреба в наукових дослідженнях, підготовлених і компетентних мирянах і священниках. У контексті університету йдеться про наявність підготовлених викладачів, «які мають умови – душпастирські, правові та економічні – для того, щоб присвятити себе академічному життю та науковим дослідженням», і студентів, які би «були мотивовані та відзначались ентузіазмом», готові до ретельного навчання.
Третій аспект стосується спільного блага. «Метою освітнього та академічного процесу має бути формування людей, які, керуючись логікою безкорисливості та запалом до істини і справедливості, можуть стати будівничими нового, солідарного і братерського світу. Університет може і повинен поширювати цю культуру, стаючи знаком і виразником цього нового світу та пошуку спільного блага», – наголосив Лев XIV.
