Від 2 до 3 листопада у Бердичеві відбулася щорічна зустріч відповідальних за душпастирство покликань. Основна мета цього заходу – об’єднати священників, монахів і монахинь з різних згромаджень, представників світських інститутів, третіх орденів та дієцезій Римсько-Католицької Церкви для спільного обміну досвідом, глибшого розуміння своєї місії та обговорення сучасних викликів.
Про це повідомляє сторінка Комісії у справах душпастирства молоді РКЦ в Україні.
Програма зустрічі була насиченою. Вона складалась із конференцій, духовних роздумів і молитов. Теми, які обговорювали під час зустрічі, були актуальними, зосереджуючи увагу на кризах молоді, формуванні покликань у сучасному світі та радісному прийнятті покликання. Перший день розпочався конференцією сестри Катерини Молочій під назвою «Молодь в кризі шукає надії». Учасники говорили про життєві випробування молодих людей, травми та складнощі їхнього розуміння у сучасному контексті.
Отець В’ячеслав Гриневич SAC продовжив обговоренням теми «Голос у новій культурі змін», де звернув увагу на виклики комунікації в нинішніх обставинах.
Особливо зворушливим моментом першого дня стала Свята Меса, яку очолив ординарій Київсько-Житомирської дієцезії єпископ Віталій Кривицький SDB. У своїй проповіді він поділився історією про священника, який мав значний вплив на розпізнання його власного покликання. Цей щирий приклад закликав кожного учасника згадати тих, хто колись допоміг їм почути Божий голос у своєму житті. Завершився день спільною молитвою в санктуарії Матері Божої Бердичівської, де молилися за Україну, її захисників та святі покликання.
Другого дня Месу очолив отець Леонід Ярошинський SAC, а проповідь виголосив отець Олександр Пухальський. Він наголосив на двох важливих аспектах правильного розуміння покликання: покликання — це передусім дія Божої благодаті, і ми покликані молитися про покликання; другий аспект — це радість і відкритість до покликань, навіть якщо вони не стосуються нашої спільноти чи дієцезії.
Отець Віктор Білоус у конференції розкрив тему «Духовна формація сьогодні», в якій розкрив важливість серця як центру духовного становлення. Він звернув увагу на те, що саме з серця, з’єднаного з Божим, народжується здатність до розпізнання і справжнього служіння у світі.
Сестра Марія зі Згромадження Дочок Милосердя св. Вікентія де Поль поділилася своїми враженнями від заходу: «3-4 листопада ми пережили неймовірну зустріч для відповідальних за душпастирство покликань! Віра – це відповідь людини на заклик Бога жити в єдності з Ним. Віра – це відносини з живим Богом. І тому дуже важливо вчитися слухати голос Бога. Під час цієї зустрічі у спільній молитві, діленні та роздумах ми шукали, як допомагати молодим людям почути голос Бога у своєму серці.
Щоб комусь допомогти потрібно зрозуміти його потреби. Не просто зосередитися, що я хочу дати, але дослідити, чого ця конкретна людина потребує. Тому особисто для мене дуже важливою була конференція про кризи підліткового віку. Я трохи краще зрозуміла, що переживає молода людина і з якими труднощами та бурями зустрічається.
Великою радістю стала присутність єпископа Віталія Кривицького SDB, який поділився щирим словом підтримки, віри й натхнення. Його присутність нагадала нам, що кожне покликання — це дар любові, який потрібно розвивати».
Сестра Катерина зі Згромадження Марійних сестер Чудотворного Медальйону також поділилася власним досвідом: «Бог вкотре показує свою силу і вчить нас довіряти Йому. Цього року було важко дістати квиток із Закарпаття до Бердичева. Але з’явився один-єдиний і був якраз для мене. Знову ж все не просто так, а є в цьому Божий задум. Зустріч була радісною, бо зустрілися вже як одна велика родина. Я відчуваю себе наповненою, бо Бог промовляв і через конференції, і через проповіді, і через звичайні розмови в перервах. Мене особливо торкнулася конференція с. Катерини про кризу підлітків. Для себе я знайшла таке підтвердження, що підлітків варто знайомити з живим Богом і заохочувати будувати відносини з Ним. Найбільше торкнуло напевно з проповіді о. Олександра про молитву за покликання. Як молимось або чи молимось взагалі… Питання до власного сумління. Загалом, повертаюсь наповнена новими знаннями і силами для служіння. Щира подяка всім організаторам, ну і звісно, найкращому Організатору, який нас всіх зібрав».
Отець Леонід Ярошинський SAC
