Оновлена версія відображає розвиток соціального, духовного та екологічного контексту європейського континенту за останні чверть століття. Документ торкається нагальних проблем сучасного світу, серед яких пошук миру та примирення, прийняття мігрантів та біженців, нагальна необхідність збереження створіння та зміцнення стосунків з єврейськими та мусульманськими громадами, а також пропонує християнське осмислення етичних аспектів нових технологій та визнає вирішальну роль молоді в екуменізмі.
Про це пише Vatican News.
Ще один крок на спільній дорозі до єдності між усіма христовими учнями. У середу, 5 листопада 2025 року, в храмі мучеництва святого апостола Павла в Римі, відбулося представлення та підписання оновленої Екуменічної хартії, яка є напрацюванням Спільного комітету Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE), що згуртовує католицькі єпископати, та Конференції Європейських Церков (СEC), яка об’єднує православних і протестантів континенту. Свої підписи поставили Преосвященний Ґінтарас Ґрушас, архієпископ Вільнюса і голова CCEE, та Преосвященний Нікітас Ліуліас, архієпископ Тіатейри і Великої Британії (Константинопольський патріархат), голова CEC.
Не лише говорити про єдність, а жити нею
«Ця Екуменічна хартія є закликом до сумління та заохоченням до співпраці», – заявив з цієї нагоди архиєпископ Нікітас. «Наші взаємні зобов’язання як Церков не є абстрактними, – додає він, – а ґрунтуються на спільній вірі, яка переживається в стражданнях, поділах і надії». За словами православного ієрарха, нашим екуменічним покликанням є «не лише говорити про єдність, але й жити нею».
Архиєпископ Ґрушас, у свою чергу, підкреслив, що оновлення Хартії відбувається у ключовий момент для Європи. «Наші Церкви покликані бути знаками єдності та надії не тільки на словах, але й на ділі. Ця Хартія дозволяє нам разом реагувати на рани війни, переміщення людей та етичні виклики, пов’язані з новими технологіями», – зазначив він, наголошуючи, що «ми сильніші, коли ми єдині».
Контекст, який змінюється
Підписана вперше в 2001 році, Екуменічна хартія стала основоположним документом для екуменічної співпраці на континенті. Оновлена версія, підписана в рік відзначення 1700-річчя Нікейського собору, відображає еволюцію соціального, духовного та екологічного контексту європейського континенту. Документ торкається нагальних проблем сучасного світу, серед яких пошук миру та примирення, прийняття мігрантів та біженців, нагальна необхідність збереження створіння та зміцнення стосунків з єврейськими та мусульманськими громадами. Документ також пропонує християнське осмислення етичних аспектів нових технологій та визнає вирішальну роль молоді як активних учасників та лідерів екуменізму. У центрі всього цього лежить зобов’язання виступити єдиним християнським голосом у публічній сфері, заснованим на співчутті, справедливості та спільній відповідальності за майбутнє Європи.
Документ, створений на основі широкого обговорення
Ця версія Хартії була розроблена в результаті широкого та всеосяжного процесу обговорення, в якому взяли участь Церкви, єпископські конференції та екуменічні організації з усієї Європи та з-поза її меж. Хоча Хартія не має юридичної чи доктринальної ваги, її сила полягає в моральному та духовному зобов’язанні Церков прийняти її та застосовувати вільно і спільно. Церкви заохочені інтегрувати Хартію в богослужіння, богословську освіту, міжконфесійний діалог та життя громад. Хартія має на меті бути живим ресурсом, що сприяє екуменічній культурі співпраці та спільної місії, від місцевих громад до континентального рівня.
