Проповідуючи під час Святої Меси в урочистість Усіх святих, в яку він проголосив Учителем Церкви та співпокровителем католицької освіти святого Джона Генрі Ньюмена, Папа Лев XIV поділився думками про завдання католицької освіти в світі, оповитому пітьмою песимізму й почуття безсилля, яка покликана допомагати реалізувати бачення світу, запропоноване Блаженствами.
Про це пише Vatican News.
«Молюся за те, щоби католицька освіта допомогла кожному відкрити особисте покликання до святості», – цими словами Папа Лев XIV підсумував свою проповідь, яку виголосив під час Святої Меси в урочистість Всіх святих. Євхаристійне богослужіння, яке Наступник святого Петра очолив у суботу, 1 листопада 2025 р., на площі Святого Петра у Ватикані, стало заключним богослужінням Ювілею освітян, що тривав від понеділка. На початку Святої Меси Святіший Отець урочисто проголосив святого Джона Генрі Ньюмена Учителем Церкви. Він став 38-м, хто отримав цей титул а також був проголошений співпокровителем католицької освіти. «Велична культурна та духовна постать Ньюмена буде натхненням для нових поколінь, чиї серця спраглі нескінченності, готові здійснити, завдяки дослідженням і пізнанню, ту подорож, що, як казали древні, веде нас per aspera ad astra, тобто, через труднощі до зірок», – сказав Папа під час проповіді.
Наближення та втілення Царства Небесного
За словами проповідника, життя святих свідчить, що можливо жити із захопленням посеред труднощів теперішнього часу, не занедбавши апостольське доручення «сяяти як зорі в світі». Він нагадав, що Ювілей – це паломництво в надії, підкреслюючи, що всі, хто трудиться на ниві освіти, знають, «наскільки засів надії є незамінним». «Коли я думаю про школи та університети, я уявляю їх як лабораторії пророцтва, де постійно живуть надією, розповідають про неї та знову і знову пропонують її», – мовив Святіший Отець, зазначивши, що таким є також сенс Блаженств, що прозвучали в євангельському уривкові: вони є «шляхом і посланням Ісуса-вихователя», вони несуть у собі нову інтерпретацію дійсності. Таким чином, «те, що здається незбагненним згідно з граматикою світу, наповняється сенсом і світлом у наближенні Божого Царства». І «наближення та втілення цього царства між нами» бачимо в постатях святих.
Лагідне світло
Як зауважив Папа, «поточні виклики іноді можуть здаватися вищими за наші спроможності», але, наголошує він, «це не так». Святіший Отець навів слова свого попередника Франциска, який учасникам першої пленарної асамблеї Дикастерії в справах культури та освіти казав, що ми повинні «спільно трудитися над тим, щоби визволити людство від пітьми нігілізму», назвавши його «найнебезпечнішою недугою сучасної культури», що несе загрозу «стирання» надії. У цьому контексті проповідник згадав один з найвідоміших творів святого Джона Генрі Ньюмена – його гімн «Провадь мене, лагідне світло».
«Завданням освіти є дарувати це Лагідне Світло тим, хто інакше міг би залишитися в полоні особливо підступних тіней песимізму та страху. Тому я хочу сказати вам: роззброюймо фальшиві причини зневіри та безсилля і поширюймо в сучасному світі великі причини надії. Споглядаймо і вказуймо на сузір’я, які несуть світло і орієнтування в цьому сьогоденні, затьмареному численними проявами несправедливості та невизначеності. Тому я заохочую вас перетворити школи, університети та всі освітні установи, навіть неформальні та вуличні, на пороги цивілізації діалогу та миру», – сказав Лев XIV.
Гідність, дарована кожній особі
У світлі читання з Книги Одкровення, в якому прозвучало запитання: «Хто вони й звідки прийшли?» – вказуючи на зодягнених у білі одежі перед престолом Всевишнього, на що прозвучала відповідь: «Це ті, що прийшли з великої скорботи», проповідник заохотив у контексті освіти звернути увагу саме на тих, хто переживає різні труднощі, «розпізнаючи обличчя численних братів і сестер, які в кожній мові та культурі, через вузькі ворота Ісуса ввійшли в повноту життя». За його словами, цінність наших суспільств і євангельська якість нашої освіти залежить також від відповіді, яку дамо на запитання: «Хіба менш обдаровані не є людськими особами? Чи ж слабкі не мають таку ж гідність, як і ми? Чи ті, хто народився з меншими можливостями, вартують менше й повинні обмежитися лише виживанням?».
За словами Папи, серед творів Нюмена знаходимо важливі підказки щодо «теорії та практики освіти». «Бог, – писав він, – створив мене, щоб я виконував певне служіння. Він доручив мені завдання, яке не доручив нікому іншому. У мене є місія: можливо, я не дізнаюся про неї в цьому житті, але вона буде відкрита мені в наступному». «У цих словах чудово виражена таємниця гідності кожної людської особи, а також різноманітності дарів, які роздає Бог. Життя просвітлене не тому, що ми багаті, красиві чи могутні. Воно просвітлене, коли людина відкриває в собі цю істину: я покликаний Богом, я маю покликання, я маю місію, моє життя слугує чомусь більшому за мене самого! Кожне окреме створіння має свою роль. Внесок, який кожен може зробити, є унікальним, і завданням освітніх спільнот є заохочувати і цінувати цей внесок», – сказав Лев XIV, наголошуючи, що в центрі освітніх програм повинні бути не якісь абстрактні індивіди, а конкретні люди, особливо ті, які здаються некорисними з точки зору економіки, що відкидає та вбиває.
