Святою Месою зі спільнотами Папських університетів, яку Лев XIV очолив у базиліці Святого Петра, розпочався Ювілей світу освіти. Прибувши до храму, Папа перед головним вівтарем підписав Апостольський лист, присвячений до 60-річчя декларації Другого Ватиканського собору про католицьку освіту.
Про це пише Vatican News.
«Ось у чому полягає благодать студента, дослідника, вченого: отримати широкий погляд, який вміє дивитися далеко, який не спрощує питання, який не боїться запитань, який перемагає інтелектуальну лінь і, таким чином, перемагає також духовну атрофію», – сказав Папа Лев XIV, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у понеділок, 27 жовтня 2025 р., очолив у базиліці Святого Петра у Ватикані для студентів папських університетів Риму. Богослужіння відбулося в рамках Ювілею світу освіти, чергової великої події Святого Року 2025, що триватиме до 1 листопада.
Перед початком Євхаристійного богослужіння Наступник святого Петра підписав Апостольський лист «Накреслювати нові мапи надії», присвячений до 60-річчя Декларації Другого Ватиканського Собору про католицьку освіту «Gravissimum educationis». Апостольський лист буде опублікований у вівторок.
Благодать Святого Року
І саме контекст Ювілейного року став відправною точкою для роздумів, якими Святіший Отець поділився під час проповіді. Він зазначив, що перебування в цьому місці є даром, який не слід сприймати як даність, оскільки паломництво через Святі Двері є нагадуванням про те, що життя є живим лише тоді, коли перебуває в русі, здатне зробити «перехід», тобто, «Пасху». «Як же прекрасно думати про Церкву, яка в ці місяці, відзначаючи Ювілей, переживає це перебування в дорозі, нагадуючи собі про постійну необхідність навернення, про те, що вона завжди повинна йти за Ісусом без вагань і без спокуси обігнати Його, про те, що вона завжди потребує Пасхи, тобто “переходу” від рабства до свободи, від смерті до життя», – сказав проповідник, запрошуючи замислитися над тим, якою є ота особлива благодать, що може торкнутися того, хто навчається, навчає чи займається дослідженнями. За його словами, йдеться про «благодать спільного погляду, погляду, спроможного охопити горизонт, сягнути далі».
Зцілення духовної «згорбленості»
Як зазначив Папа, підказки для цих роздумів можемо почерпнути саме з прочитаного євангельського уривка, в якому йшлося про скорчену жінку, яку Ісус зцілив, і вона тепер може випростатися, «нарешті отримати благодать нового погляду». «Стан невігластва, який часто пов’язаний із закритістю та нестачею духовного й інтелектуального неспокою, схожий на стан цієї жінки: вона вся згорблена, занурена в себе, тому не здатна дивитися далі себе самої. Коли людина не здатна бачити далі себе, свого досвіду, своїх ідей і переконань, своїх схем, вона залишається полоненою, залишається невільницею, нездатною сформувати власне судження», – пояснив проповідник, зазначивши, що протягом життя чимало фундаментальних речей ми отримуємо від інших, вони доходять до нас завдяки вчителям, завдяки досвідові. І це є «досвідом благодаті, бо зціляє нас від наших згорбленостей». Йдеться про «справжнє зцілення», яке дозволяє нам «знову випростатися перед речами та перед життям й оглядати їх у ширшій перспективі».
«Ця зцілена жінка здобуває надію, бо нарешті може підняти погляд і побачити щось інше, побачити по-новому. Це відбувається, зокрема, коли ми зустрічаємо в своєму житті Христа: ми відкриваємося на істину, здатну змінити життя, відвернути нас від самих себе, вивести нас із замикання в собі», – мовив Лев XIV, додаючи, що той, хто навчається, розширює свої горизонти, щоб відновити погляд, який здатний поглянути вгору – до Бога, до ближніх, до таємниці життя. І цей «широкий погляд» є благодаттю студента.
Зведений погляд
Святіший Отець закликав не забувати, що духовність потребує такого погляду, в якого особливий внесок роблять богословські, філософські та інші дослідження. Ми стали «експертами з нескінченно дрібних деталей дійсності», але неспроможними на зведений погляд, «на бачення, яке збирає речі разом». Християнський досвід натомість прагне навчити дивитися на життя та дійсність цілісним поглядом, який охоплює все, відкидаючи часткову логіку. «Тому я закликаю вас – студентів і всіх, хто займається науковою діяльністю та викладанням – не забувати, що саме такого цілісного погляду потребує Церква сьогодення і завтрашнього дня», – сказав Папа, вказуючи на приклад святих учених, які зуміли інтегрувати дослідження в своє життя й у духовний шлях. За його словами, важливо, щоб те, що відбувається в аудиторіях чи в освітніх середовищах, «не залишалося абстрактною інтелектуальною вправою, але ставало дійсністю, спроможною перетворювати життя, допомагати поглиблювати наші стосунки з Христом, допомогти нам краще розуміти таїнство Церкви, зробити нас відважними свідками Євангелія в суспільстві».
Втамувати голод істини
Лев XIV також зазначив, що із дослідженнями та викладання пов’язане «важливе завдання виховувати», з чого випливає заклик до університетів «із запалом і старанністю відповісти на цей поклик». За його словами, освітньо-виховна діяльність схожа до чуда, про яке розповідає цей євангельський уривок, адже йдеться про те, щоб «випростати іншого, знову поставити його на ноги, як Ісус учинив з цією згорбленою жінкою, допомогти йому знову стати собою самим». «Папські університети повинні могти продовжувати цей Ісусів жест. Йдеться про справжній жест любові, бо існує форма любові, яка проходить саме через абетку навчання, пізнання, щирого шукання того, що є істинним і задля чого варто жити. Втамовувати голод істини та сенсу – це необхідне завдання, бо без істини та справжніх сенсів можна заглибитися в порожнечу, а навіть і згинути», – сказав Святіший Отець.
