Папа затвердив декрети Дикастерії у справах визнання святих, якими проголошується мучеництво 9 польських салезіян, які загинули в нацистських концтаборах, і двох чеських дієцезіяльних священників, убитих під час комуністичного переслідування. Ще чотири декрети проголошують геройський вимір чеснот кандидатів на прославу.
Про це пише Vatican News.
Церква матиме одинадцять нових блаженних. У п’ятницю, 24 жовтня 2025 р., Папа Лев XIV прийняв на аудієнції кардинала Марчелло Семераро, Префекта Дикастерії у справах визнання святих, під час якої затвердив до проголошення шість декретів цього відомства, що стосуються різних етапів процесів ствердження святості кандидатів на прославу.
Перші два декрети проголошують мучеництво, що відкриває шлях до беатифікації. У першому йдеться про мучеництво Слуг Божих отця Яна Сьвєрца та 8 його сподвижників, священників Салезіанського товариства Святого Йоана Боско, які були вбиті з ненависті до віри між 1941 і 1942 роками в концентраційних таборах Аушвіц і Дахау. Другий декрет стверджує мучеництво Слуг Божих о. Яна Були та о. Вацлава Дрболи, дієцезіальних священників, вбитих з ненависті до віри в 1951-1952 роках у Їглаві (тодішня Чехословаччина).
Наступні декрети проголошують геройські чесноти кандидатів на прославу, для беатифікації яких черговим етапом повинно стати визнання чуда за їхнім заступництвом. Це є італійський дієцезіальний священник о. Анджело Анджоні, який помер у Бразилії (1915-2008), іспанський священник Ордену Проповідників о. Хосе Меріно Андрес (1905-1968); італійський кармеліт брат Джоакіно від Цариці Миру, в миру Леоне Рамоньїно (1890-1985) та іспанська монахиня-цистеріціанка с. Марія Кінтеро Мальфас (1591-1648).
Нові мученики
Салезіяни Ян Сьвєрц, Іґнаци Антоновіч, Іґнаци Добяш, Кароль Ґольда, Францішек Гаразім, Людвік Мрочек, Влодзімеж Шембек, Казімєж Войцеховскі та Францішек Міська, які займалися душпастирською та освітньою діяльністю, під час німецької окупації Польщі стали жертвами нацистських переслідувань, що особливо жорстоко розгорнулися проти Католицької Церкви. Не маючи жодного стосунку до політичних перипетій того часу, вони були заарештовані лише тому, що були католицькими священниками. Потрапивши до концентраційних таборів, ченці надавали духовну підтримку своїм співв’язням і, незважаючи на приниження та жорстокість, продовжували сповідувати свою віру, зазнаючи катувань. Були вбиті вабо доведені до смерті нелюдськими умовами ув’язнення.
Священники дієцезії Брно о. Ян Була і о. Вацлав Дрбола через свою пастирську ревність вважалися небезпечними для комуністичного режиму, який встановився в тодішній Чехословаччині в 1948 році і розпочав відкрите переслідування Церкви. Заарештований 30 квітня 1951 р., жертва змови державної таємної поліції, о. Була, незважаючи на те, що перебував у в’язниці, був звинувачений у інспіруванні замаху, в результаті якого 2 липня 1951 року в Бабицях було вбито кількох комуністичних чиновників. Засуджений до страти, повішений 20 травня 1952 року у в’язниці в Їглаві. Дрбола, заарештований під надуманим приводом 17 червня 1951 року, також звинувачений у замаху в Бабицях, перебуваючи в тій же в’язниці, був страчений 3 серпня 1951 року.
