У регіоні Аруша, де проживають племена масаї та меру, сестри каносіанки, дочки милосердя, здійснюють місію порятунку молодих дівчат від шкідливих культурних традицій, надаючи їм освіту та можливість самостійно обирати своє майбутнє.
Про це пише Vatican News.
Однією із чернечих спільнот, що виконують служіння на африканському континенті, є Дочки Милосердя Слугині Убоги, відомі також як каносіанки, від імені святої Магдалини з Каноси, яка заснувала це згромадження 1808 року в Італії. Сестри присвячують своє життя допомозі бідним і знедоленим. В регіоні Аруша, що на півночі Танзанії, серед інших місій, вони зосереджуються на емансипації дівчат, які потрапили в пастку культурного гноблення.
Визволити із гноблення та принижень
У спільноті племені масаї, згідно культурних норм, продовжують позбавляти дівчаток дитинства. Більшість з них у віці від 11 до 13 років піддаються крайній формі дискримінації жінок, таких як калічення жіночих статевих органів і примушення виходити заміж, часто за набагато старших чоловіків, в обмін на худобу або гроші. Після одруження ці дівчата втрачають свої права на освіту, свободу або розлучення. Вони стають власністю сімей своїх чоловіків, беруть на себе важкі домашні обов’язки і народжують багато дітей, незалежно від стану свого здоров’я або згоди. Багато хто з них живе в крайній бідності.
Визнаючи нагальну необхідність діяти, в 1966 році сестри каносіанки заснували Навчальний центр Святої Магдалини. Під керівництвом сестри Левіни Мзебеле, центр пропонує дівчатам віком від 12 до 30 років другий шанс завдяки професійній підготовці в галузі кравецької справи, кулінарії, миловаріння та інших ремесел, що приносять дохід. Випускниці отримують безкоштовні швейні машини, які допоможуть їм започаткувати малий бізнес, здобути фінансову незалежність і відстояти своє майбутнє.
Дарувати надію на майбутнє
34-річна Терезія Мнямпанда є чудовим прикладом переміни та витривалості. Колись вона жила в бідності, а зараз володіє успішним швейним бізнесом і працевлаштовує десять молодих жінок, п’ять з яких вона особисто навчила. «Вона перетворилася з бідної людини на економічно незалежну», – розповідає сестра Левіна. «Терезія тепер є лідером, наставником і джерелом натхнення». Подорож Терезії почалася в скромному глиняному будинку, де в кількох кімнатах мешкала численна родина. Глибока бідність заважала їй здобути вищу освіту, поки вона не зустріла сестер каносіанок, які записали її до свого центру і надали безкоштовну освіту. Після того, як Терезія досягла успіхів у навчанні, вона кілька років працювала в цьому ж центрі. За цей час вона заощадила гроші, щоб розпочати власну справу. Сестри подарували їй швейну машину, що стало початком її підприємницького шляху. Сьогодні вона володіє понад десятьма швейними машинами і керує власним осередком, де навчає дівчат із незаможних сімей і наймає п’ятьох з них для виробництва та продажу одягу. «Я вдячна сестрам за те, що вони підвестися і досягти успіху», – сказала Терезія. «Вони навчили мене дисципліни, задоволеності тим, що маю, і важливості уникати жадібності. Я дізналася, що успіх досягається завдяки зусиллям, молитві та наполегливості». Етика праці, яку розвинула Терезія, була неоціненною. Вона допомогла їй стати самодостатньою, розпочати власну справу та підтримувати інших. Зараз вона безкоштовно навчає шиття трьох убогих дівчат і допомогла своєму молодшому братові закінчити середню школу та вступити до університету. «Я вдячна сестрам, – розмірковує Тереза. – Я більше не є тягарем для суспільства; тепер я є відповідальною за своє життя і допомагаю іншим. Ця зміна була справжнім благословенням».
Рятують життя та переписують долі
Незважаючи на ці успіхи, виклики залишаються. Брак гуртожитків змушує багатьох дівчат щодня долати великі відстані до навчального центру Святої Магдалини, що ставить їх під ризик викрадення та примусового шлюбу. «Іноді ми записуємо 50 дівчат, але лише 15-25 з них закінчують навчання», – каже сестра Левіна. «Не маючи безпечного місця для проживання, вони повертаються до традицій», – підкреслює сестра Левіна. Щоб вирішити цю проблему, сестри каносіанки планують побудувати гуртожиток для дівчат, які перебувають у зоні ризику, розширити навчальний центр, збільшити кількість зарахованих і запровадити більше програм з емансипації. «Коли ви навчаєте жінку, ви даєте їй можливість змінити своє життя і життя її громади», – зазначає сестра Левіна. Освічена жінка знатиме свої права, обиратиме свого партнера, уникатиме шкідливих традицій, виховуватиме своїх дітей, підтримуватиме свою сім’ю і змінюватиме свою громаду. Місія сестер каносіанок – це більше, ніж благодійність, це рух за зміни. Ці дівчата, колись приречені на життя в скруті, тепер є протагоністами змін, які кидають виклик нормам, змінюють майбутнє і створюють умови рівноправності. Завдяки любові, освіті та можливостям сестри не тільки рятують життя, а й переписують долі.
