Розпочинаючи заключну частину циклу катехиз, присвячених у Святому Році темі: «Ісус Христос – наша надія», Папа Лев XIV запросив намислитися над наслідками Христового воскресіння для нашого життя, підкреслюючи, що саме у Воскреслого можемо знайти відповіді про його сенс.
Про це пише Vatican News.
«Із Христового Воскресіння випливає надія, яка, незважаючи на життєві труднощі, дає нам передчуття глибокого і радісного спокою: того миру, який тільки Він може нам дарувати в кінці, без кінця», – сказав Папа Лев XIV, підсумовуючи свою катехизу з нагоди загальної аудієнції, яку він у середу, 15 жовтня 2025 р., провів на площі Святого Петра у Ватикані. На початку зустрічі з паломниками він нагадав, що досі катехизи з нагоди Святого Року були нагодою переглянути життя Ісуса, гортаючи Євангелії, від народження до смерті й воскресіння. Завдяки цьому «наше паломництво в надії знайшло свою міцну основу». «Тепер, на останньому етапі нашого шляху, ми дозволимо, щоб таємниця Христа, яка досягла свого апогею у Воскресінні, пролила своє спасенне світло на нинішню людську та історичну дійсність, з її запитаннями та викликами», – сказав він.
Бездонне прагнення нашого серця
Як зауважив Святіший Отець, наше життя позначене незчисленними подіями з різними відтінками й переживаннями. Іноді почуваємося радісними, іншими разами – сумними, вдоволеними або в стресі натхненими чи позбавленими мотивації. Словом, «ми б хотіли бути щасливими, але дуже важко могти безперервно такими бути без жодних тіней», доводиться рахуватися з нашою обмеженістю, але й з нестримною спонукою здолати її.
«Ми в глибині серця відчуваємо, що нам завжди чогось не вистачає. Насправді, ми були створені не для нестачі, а для повноти, щоб радіти життям і життям в повноті, згідно з словами Ісуса в Євангелії від Йоана. Це бездонне прагнення нашого серця може знайти свою остаточну відповідь не в посадах, не у владі, не у володінні, а в упевненості, що є хтось, хто є гарантом цього установчого пориву нашої людської природи; в усвідомленні, що це очікування не буде розчарованим чи марним. Така впевненість збігається з надією», – сказав Лев XIV, уточнивши, що це не означає «мати оптимістичне мислення», бо оптимізм, якраз, часто нас розчаровує, в той час як надія «обіцяє та зберігає».
Джерело живої води
Папа підкреслив, що саме воскреслий Ісус є гарантією цього пристановища. Він є тим джерелом, що може вдовольнити нескінченну спрагу повноти, яку Святий Дух вливає в наше серце. «Христове воскресіння не є просто випадком в людській історії, а подією, яке перетворює її зсередини», – наголосив Святіший Отець, навівши приклад джерела: його характеристиками є те, що воно втамовує спрагу та освіжає створіння, зволожує землю, робить плідним і живим те, що в іншому випадку було би безплідним.
«Вона дає відпочинок втомленому мандрівникові, даруючи йому радість від оазису свіжості. Джерело є безкоштовним даром для природи, для створінь, для людей. Без води не можна жити», – мовив Наступник святого Петра, додаючи: «Воскреслий є живим джерелом, яке не висихає і не змінюється. Воно завжди залишається чистим і доступним для кожного, хто має спрагу. І чим більше ми смакуємо таємницю Бога, тим більше вона нас приваблює, ніколи не пересичуючи нас повністю».
Відповідь від супутника нашої подорожі
За словами Святішого Отця, своїм воскресінням Ісус запевнив нам невичерпне джерело життя. Він є спроможним запропонувати нам полегшення в нашій земній мандрівці й запевнити досконалий спокій у вічності. Лише умерлий і воскреслий Ісус може дати відповіді на найглибші запитання нашого серця про мету та сенс нашого життя, про відкуплення страждань численних невинних. «Воскреслий Ісус не дає відповіді “згори”, але стає нашим супутником у цій часто важкій, болючій, таємничій подорожі. Тільки Він може наповнити нашу порожню флягу, коли спрага стає нестерпною. І Він також є кінцевою метою нашого шляху. Без Його любові подорож життям стала б безцільним блуканням, трагічною помилкою з відсутнім пунктом призначення. Ми – вразливі створіння. Помилка є частиною нашої людської природи, це рана гріха, яка призводить до падінь, зневіри, відчаю. Воскреснути означає підвестися і стати на ноги», – сказав Лев XIV, підсумовуючи, що Воскреслий Ісус гарантує нам пристань, веде нас до дому, в якому нас чекають і люблять, в якому ми спасенні.
