В своїх роздумах, якими він поділився під час молитовного чування на площі Святого Петра у Ватикані з нагоди Ювілею Марійської духовності, що складалося з проказування молитви Розарію та Євхаристійної адорації, Папа Лев XIV зауважив, що справжньою Марійською набожністю є наслідування Її чеснот і уважність до Її заклику чинити те, що каже Її Син.
Про це пише Vatican News.
«Навчи нас разом з Тобою стояти біля нескінченних хрестів, де досі розпинають Твого Сина, де життя перебуває під найбільшою загрозою; жити і свідчити християнську любов, приймаючи в кожній людині брата чи сестру; відмовитися від сліпого егоїзму, щоб слідувати за Христом, справжнім світлом людини. Діво миру, двері певної надії, прийми молитву своїх дітей!» – такою молитвою Папа Лев XIV завершив свої роздуми після проказування молитви Розарію в намірі миру в світі, яку він у суботу, 11 жовтня 2025 р., очолив на площі Святого Петра у Ватикані з нагоди Ювілею Марійської духовності, а також у контексті відзначення чергової річниці початку Другого Ватиканського Собору. Перед початком молитви на вервиці Святіший Отець поставив до стіп статуї Пресвятої Богородиці з Фатіми, винятково привезеної до Ватикану із санктуарію в Португалії, золоту троянду як дар для Святині. Чування завершилося Євхаристійною адорацією та благословенням.
Справжня Марійська духовність
«У цьому Ювілеї Марійської духовності наш погляд віруючих звернений до Діви Марії як до провідниці нашого паломництва в надії, дивлячись на Її людські та євангельські чесноти, наслідування яких є найсправжнішою Марійською побожністю», – сказав Папа Лев XIV, додаючи, що через Неї, скорботну Діву, ми молимося про те, щоб випросити «дар співчуття до кожного брата й кожної сестри, що страждають, і до всіх створінь». Проповідник заохотив скерувати погляд на Ісусову Матір і тих кілька відважних жінок під хрестом, щоб «навчитися, як Вона, стояти біля безлічі хрестів світу, на яких Христа досі розпинають у Його братах і сестрах».
«Що лиш скаже вам, – робіть»
Святіший Отець сказав, що в цей Ювілей Марійської духовності нашу надію осяває «лагідне та витривале світло слів Марії», які до нас доносить Євангеліє. Він виокремив ті, що були сказані під час весілля в Кані, звернені до слуг: «Що лиш скаже вам, – робіть», які є немовби її заповітом, бо пізніших слів у Євангелії не знаходимо. «Вона впевнена, що Син промовить, що Його Слово не закінчилося, що воно ще творить, народжує, діє, наповнює світ веснами, а вином – бенкетні посудини. Марія, як дороговказ, вказує на щось більше за себе, показує, що кінцевою метою є Господь Ісус і Його Слово, центр, у якому все сходиться, вісь, навколо якої обертаються час і вічність», – мовив Лев XIV, зауваживши, що Марія закликає нас «чинити Євангеліє», втілюючи його в життя, і тоді «наше життя перетвориться з порожнього в повне, зі згаслого в запалене». Вона каже «чинити все», тобто, «все Євангеліє, вимогливе слово, втішливий дотик, докір й обійми», й те, що розуміємо, й те, чого не розуміємо.
«Сховай меч!»
Папа підкреслив, що Марія закликає нас бути як пророки, тобто, не дозволити, щоб впало в порожнечу бодай одне зі слів Господніх. І серед цих слів, як зауважив він, під час цього чування в намірі миру відлунює слово, сказане Петрові: «Сховай меч». «Роззброй руку, а ще перед тим – серце. Як я вже мав нагоду згадувати в інших випадках, мир є беззбройним і роззброюючим. Він не є стримуванням, а братерством, не є ультиматумом, а діалогом. Він не прийде як плід перемоги над ворогом, а як результат засіву справедливості та сміливого прощення», – сказав Святіший Отець, додаючи, що заклик сховати меч звернений до могутніх цього світу, щоб вони наважилися на роззброєння, але також до кожного з нас, «щоб ми дедалі більше усвідомлювали, що за жодну ідею, віру чи політику ми не можемо вбивати», щоб «перш усього роззброїти серце, бо якщо не має миру в нас, ми не дамо миру».
«Не так нехай буде між вами»
Далі проповідник звернув увагу на ще одні слова Ісуса. В контексті того, що «великі світу цього будують імперії силою та грошима», Господь каже: «Не так хай буде з вами». «Бог не чинить так: Учитель не має трону, але підперізується рушником і стає на коліна біля ніг кожного. Його імперія – це той невеликий простір, якого вистачає, щоб обмити ноги своїх друзів і подбати про них. Це також заохочення набути іншої точки зору, щоб дивитися на світ знизу, очима тих, хто страждає, а не з позиції великих; дивитися на історію очима малих, а не з перспективи могутніх; інтерпретувати події історії з точки зору вдови, сироти, іноземця, пораненої дитини, вигнанця, втікача. Поглядом тих, хто зазнав корабельної аварії, вбогого Лазаря, кинутого біля дверей багатія. Бо інакше нічого не зміниться, і не настане новий час, царство справедливості та миру», – сказав Лев XIV, зауваживши, що саме такий погляд пропонує Марія у Величальній пісні, стаючи поряд з останніми, щоб «навчити нас уявляти, разом з Нею мріяти про нове небо і нову землю».
Уперед, будівничі умов для майбуття миру
Підсумовуючи, Святіший Отець зазначив, що у світлі заклику Марії: «Чиніть те, що скеже вам», ми зобов’язуємося зробити так, «щоб нашою плоттю та жагою, історією та дією», стали великі Господні слова: «Блаженні миротворці». Бог, за словами Папи, «дарує радість тим, хто у світі виробляє любов, радість – тим, хто замість перемоги над ворогом віддає перевагу мирові з ним». «Відважно, вперед, у дорогу, ви, що будуєте умови для майбуття миру, справедливості та прощення; будьте лагідними та рішучими, не дозволяйте собі опустити руки. Мир – це шлях, і Бог іде з вами. Господь творить і поширює мир через своїх друзів, у серцях яких панує мир, які, у свою чергу, стають миротворцями, знаряддями Його миру», – сказав Папа, завершуючи свої роздуми молитвою до Цариці миру.
