8–9 жовтня у Всеукраїнському санктуарії Матері Божої Святого Скапулярію відбувається паломництво богопосвячених осіб.
Ця подія є відлунням всесвітнього паломництва богопосвячених осіб, яке цими днями проходить у Ватикані з нагоди Ювілейного року 2025. Організаторами паломництва стали Конференція вищих настоятельок жіночих інституцій і товариств апостольського життя РКЦ в Україні та Конференція вищих настоятелів чоловічих інститутів богопосвяченого життя і товариств апостольського життя Латинського обряду в Україні.
Паломництво розпочалося урочистим входом монахів і монахинь через Святі Двері санктуарію та молитвою Ювілею, яку прочитав голова Конференції вищих настоятелів чоловічих орденів та згромаджень о. Бенедикт Свідерський OFM.
Далі відбулася конференція хранителя санктуарію, босого кармеліта о. Віталія Козака OCD, на тему: «Чи має сенс богопосвячене життя?». Проповідник підкреслив, що монаше життя має сенс настільки, наскільки воно є знаком Божої присутності.
Посилаючись на Євангеліє від Матея (9,12), отець Віталій нагадав: «Коли ми вибираємо богопосвячене життя, ми, передусім, вибираємо вічність. Ми показуємо світові, де є наша Батьківщина». Він зазначив, що сенс монашого життя полягає не у користі чи ефективності, а у свідченні. Також поділився думками про богопосвячене життя у світлі документів Церкви.
Роздумуючи над монашими обітами, кармеліт наголосив: «Якщо з монашого життя зникає любов, воно перетворюється на обмеження. У дусі любові убогість стає простором довіри, чистота – шляхом свободи, а послух – дорогою довіри».
Після конференції присутні помолилися Вечірню.
Вершиною першого дня паломництва стала Євхаристія, яку очолив Апостольський нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас.
У своїй проповіді він наголосив на важливості єдності та здатності бути разом: «Великий дар, який ми маємо, – це Євхаристія».
Коментуючи перше читання з книги пророка Йони, архієпископ зауважив, що кожен із нас є посланцем Божого милосердя для інших. Це не означає співпрацювати з грішниками чи потурати їм, але означає застерігати, вказувати на правду, завжди пам’ятаючи, що найважливіше – боротися за їхнє спасіння і вічне життя.
Звертаючись до Євангелія, де Христос навчає молитви «Отче наш», нунцій пояснив: учні прагнули почути від Ісуса формулу молитви, яка була б почута Богом. «Кожного разу, коли ми промовляємо “Отче наш”, ми маємо впевненість, що Господь чує нас. Початок молитви нагадує: Бог – наш Отець. Це наша родина, наш Батько. Тоді ми відкриваємо джерело життя і стаємо апостолами надії одне для одного», – зазначив він.
«Що ми можемо подарувати Україні та світові у час війни? – запитав нунцій. – Молитву! Сам факт, що ми хочемо бути з Богом, – це вже перемога. Людина може бути вбита фізично, але небо у неї не забере ніхто. Наше головне завдання – свідчити надію, яка вічна, бо її дарував Господь. Це тоді стає нашою радістю, бо нам нічого не бракує: ми маємо Господа».
Вечірня молитовна програма продовжилася Розарієм за Україну та адорацією Пресвятих Дарів у тиші.
Другий день зустрічі розпочався Утренею, яку очолив кустош Ордену Братів Менших Капуцинів в Україні брат Сергій Кіппа.
Продовженням паломництва стали свідчення про досвід дії Бога та шлях покликання с. Оксани Гринчишин OSU, с. Регіни Ходаківської CSM та о. Юзефа Гвужджь SVD.
Після короткої перерви розпочалась праця в групах, де учасники паломництва мали змогу поділитися своїми думками про значення богопосвяченого життя у сучасному світі та свій особистий досвід крокування дорогою покликання.
Центром другого дня паломництва стала Свята Меса, яку очолив ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Едуард Кава OFMConv, відповідальний за Комісії у справах чоловічих та жіночих орденів та згромаджень при єпископаті РКЦ в Україні.
На початку Меси хранитель санктуарію о. Віталій Козак OCD привітав єпископа Едуарда і теж сказав: «Його присутність є для нас справді даром. Ділячись досвідом монашого богопосвяченого життя для кожного з нас може показати шлях, яким нам рухатися для того, щоб ми могли у нашому житті виконувати Божу волю».
Дякуючи за тепле привітання, що було підтримане щирими оплесками, єпископ Кава порівняв богопосвячене життя в Україні до вітражу у храмі. «Богопосвячене життя в Україні є як цей вітраж – різноманітне, багате харизмами і дарами. Це також діяння Боже. Через цей вітраж проходить світло Господнє». Він також зазначив: «Хочу під час цієї Меси дякувати Богу за всі наші харизми, які є в Україні, за вас всіх – священників, сестер, братів, богопосвячених, які служать в Україні у різних місцях і звершують дійсно неймовірні служіння, які є багатством Церкви. Нехай наше спільне перебування перед Богом у присутності Діви Марії, нашої Цариці, у серці нашої Церкви в Україні тут, у Бердичеві буде нагодою дякувати Господу за покликання».
У проповіді єпископ Кава заохотив вслухатися у ті слова, які звучали під час цієї зустрічі. «Ми потребуємо сьогодні бути з Богом, щоб бути знаком. Тільки коли маємо Бога у серці, стаємо тими, котрі дають життя, через яких Бог дає життя в нашій країні, яка є сьогодні така понівечена, покалічена, вбивана, тортурована Російською Федерацією».
Єпископ Едуард, вказуючи на Євангеліє, яке було зачитане, що це є немов катехиза про молитву, що дуже добре компонується зі складеними обітами чистоти, послуху і убогості. «Щоб добре пізнати Бога і реальність, нам треба споглядати Бога», – наголосив проповідник.
Він також пригадав зустріч з Папою Франциском, коли мав здати звіт про акцію “Папа для України” і почув від Святішого Отця питання: «А ти маєш час на адорацію?» та порадив адорувати Господа кожного дня. Єпископ також показав на полярність суспільства – на духовну шизофренію, коли в одному і тому самому місті можуть ховати жертв війни, а інші у цьому ж місті мають концерти, гулянки.
Покроково підкресливши обітниці убогості, послуху та чистоти Кам’янець-Подільський єпископ наголосив: «Треба відчути дуже реальну потребу Господа через поглядання і розпізнавання Його волі, тобто зглиблювання слова Божого». Він зауважив, що і зараз Церкві потрібна П’ятидесятниця, потрібне зішестя Святого Духа.
«Нехай це наше паломництво тут до серця, до джерела життя, до нашої Мами стане для нас таким поштовхом до ще більшого і глибшого богопосвяченого життя. Щоб ми відчули в собі, що це зараз наш час. Передусім тут і тепер. … Може варто сьогодні сказати Марії: дай мені сили, відваги так, як Ти сказати “Так”», – підсумував єпископ Едуард Кава.
Під час Святої Меси зібрані монахи і монахині відновили свої обіти.
Наприкінці Євхаристії єпископ Кава висловив подяку від власного імені, а також від всього єпископату за служіння богопосвячених осіб: «Від щирого серця дуже дякую вам за те, що ви є, що ви служите».
Нагадаємо, що саме у ці дні відбувається Ювілей богопосвяченого життя у Римі і Папа Лев XIV скерував до присутніх там своє слово.
