На Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй з нагоди 80-ї річниці її заснування Секретар у справах відносин Святого Престолу з державами та міжнародними організаціями наголосив на необхідності трудитися заради миру через роззброєння, дотримання гуманітарного права та подолання кризи багатосторонності.
Про це пише Vatican News.
«Ця війна повинна закінчитися негайно. Не в якийсь невизначений момент у майбутньому, а саме тепер. З кожним днем кількість жертв зростає, руйнування збільшуються, а ненависть поглиблюється. Кожен день без миру відбирає щось у всього людства», – сказав архієпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар Святого Престолу в справах стосунків з державами і міжнародними організаціями, виступаючи в понеділок, 29 вересня 2025 р., під час загальних дебатів в рамках Генеральної Асамблеї ООН в контексті 80-річчя організації.
У частині доповіді, присвяченій деяким особливим ситуаціям у світі, керівник ватиканської дипломатії першою згадав про війну в Україні, назвавши її однією з «найглибших і найболючіших криз», як на даному етапі переживає міжнародна спільнота. «Її затяжне тривання перетворює колись жваві міста на купи руїн і гасить усмішки дітей, які мали б зростати, граючись, а не жити серед постійного звуку сирен і в сховищах», – сказав він, зауваживши, що саме тому Святий Престол повторює заклик Папи Лева XIV «до негайного припинення вогню», що прокладе шлях до щирого і відважного діалогу, бо «тільки таким чином можна заглушити гуркіт зброї і дати можливість почути голоси справедливості та миру».
Очільник ватиканської делегації додав, що Святий Престол закликає всі нації, представлені в залі засідань, «відкинути пасивність та надати відчутну підтримку кожній ініціативі, яка може привести до справжніх переговорів і тривалого миру. Настав час, – заявив архиєпископ Ґаллаґер, – відстоювати мир і відмовитися від логіки домінування та руйнування».
Розвивати багатосторонню співпрацю
Свою промову очільник ватиканської дипломатії розпочав із наголошення на тому, наскільки багатостороння співпраця є важливою для долання глобальних викликів. Для цього, за його словами, слід наново ствердити основоположні цінності ООН, якими є сприяння міжнародному мирові, розвиткові та загальним правам людини. Йдеться про цінності, які не втратили свою важливість «у світі, що стає дедалі роздробленішим». У контексті «ескалації геополітичного напруження, поточної кліматичної кризи, зростання нерівності та бідності», в світі, де зростають загрози, «які жодна країна неспроможна здолати наодинці», Святий Престол, за його словами, старається бути «голосом тих, хто не має голосу», стаючи промоутером світу, «світ, в якому мир переважає над конфліктами, справедливість перемагає нерівність, верховенство права замінює свавілля, а істина освітлює шлях до справжнього людського добробуту».
Будувати мир
Присвятивши значну частину доповіді темі миру, архиєпископ Ґаллаґер наголосив, що не йдеться про просту відсутність конфліктів чи рівновагу між супротивниками, а про цінність, вкорінену у взаємній пошані. Щоб його будувати, потрібно відкидати ненависть і помсту, віддаючи перевагу діалогові й примиренню, що є цінностями, які лежать в основі дипломатії. В цьому контексті знову прозвучала пропозиція про створення глобального фонду для викорінення бідності та голоду в світі, замість примножувати військові видатки. Однак, як підкреслив доповідач, дорогою до замовкання зброї є будування взаємної довіри. Цьому ж не сприяє гонка озброєнь, яка лише загострює страх і увіковічнює «цикли насильства та поділів». Тож, за його словами, викликає занепокоєння той факт, що різні країни відступають від своїх зобов’язань, закріплених міжнародними трактатами, зокрема, в тому, що стосується оновлення ядерних арсеналів.
Пошана до міжнародного гуманітарного права
Іншою колоною миру очільник ватиканської дипломатії назвав пошану до міжнародного права. Його порушення, такі як обстріли цивільних, лікарень, шкіл і місць культу становлять «серйозні воєнні злочини». До цього слід додати використовування голоду як зброї. Військові, за його словами, несуть повну відповідальність за такі вчинки, яку неможливо виправдати слухняністю наказам.
Свобода і гідність
Очільник делегації Святого Престолу нагадав також про свободу мислення, сумління та релігійну свободу, зауваживши, що сьогодні понад 360 мільйонів християн живуть у обставинах переслідування та дискримінації, що робить християн «найбільш переслідуваною групою в світі». Жодна держава не може нікого примушувати діяти всупереч сумлінню. В цьому контексті важливим є міжрелігійний діалог, беручи до уваги прояви екстремізму, поляризацію та конфлікти, часто породжені непорозуміннями.
Кожне зусилля міжнародної спільноти, за словами архиєпископа Ґаллаґера, повинно мати в центрі уваги «гідність людської особи». Забезпечення основоположних благ означає також захищати право на життя «від зачаття до природної смерті». Ресурси слід спрямовувати на захист життя, починаючи від належної медичної та паліативної опіки. Доповідач наголосив, що «існує тільки одне право на життя»; не може бути ніякого протилежного права, навіть якщо воно помилково подається як свобода. Серед практик, що підривають людську гідність, він засудив сурогатне материнство, яке зводить жінку і дитину до «простих продуктів». Святий Престол повторює, що «жодна особа чи група, незалежно від свого статусу, не повинна претендувати на право порушувати гідність та права інших осіб чи їхніх спільнот».
Інші виклики
Торкаючись теми боротьби з бідністю, очільник ватиканської дипломатії назвав її викорінення «моральним обов’язком», оскільки злидні та голод позбавляють людей даного їм Богом потенціалу. Ще одним викликом, на який вказав архиєпископ Ґаллаґер, є необхідність подолання глобальної нерівності – економічної, соціальної та екологічної. Для цього, за його словами, слід долати структурні причини, такі як нечесні торгівельні системи, трудову експлуатацію та нерівний доступ до ресурсів. Слід брати до уваги так званий «екологічний борг», рахуватися з яким вимагає екологічна справедливість. Серед перших жертв глибокої глобальної нерівності Святий Престол називає мігрантів і біженців. Відповідь на цей виклик вимагає «етичного, гуманітарного та солідарного підходу».
Поряд з великими глобальними викликами, як вже підкреслив Папа Лев XIV, міжнародна спільнота стоїть перед «ще однією промисловою революцією»: революцією штучного інтелекту. Він являє собою «надзвичайне технологічне досягнення», яке формується завдяки людській креативності, проте дає результати, що можуть перевищувати її можливості, «викликаючи занепокоєння щодо його впливу на наше суспільство». Тому Святий Престол закликає розробити та прийняти етичні настанови та чіткі нормативні рамки для ШІ. Дедалі ширше використання ШІ, зазначив Секретар Святого Престолу, ставить під загрозу багато робочих місць. Тому необхідно впроваджувати економічні системи, які ставлять у центрі уваги створення нових робочих місць, сприяючи підприємництву. Справедлива заробітна плата та стабільні умови праці, особливо для жінок, мають фундаментальне значення для зміцнення сімейних цінностей. Святий Престол також висловив сподівання на відновлення зобов’язань щодо підтримки молодих людей, які бажають створити сім’ю, визначену як «подружній союз між чоловіком і жінкою».
