У розмові з ватиканськими медіа Махер Нікола Канаваті, мер Вифлеєму, розповів про свою зустріч з Левом XIV після загальної аудієнції у середу, 24 вересня, та закликав до припинення війни й збереження присутності християн у Святій Землі. «Без живого каміння це лише музей», – наголосив він.
Про це пише Vatican News.
Привізши з собою турботи свого народу та благання про мир і надію для Святої Землі, новообраний мер Вифлеєму Махер Нікола Канаваті 24 вересня зустрівся з Папою після загальної аудієнції на площі Святого Петра. «Власне, перший лист, який я написав після того, як став мером Вифлеєму, був адресований Папі, бо ми віримо, що саме звідси можна зробити багато і підтримати наш народ», – сказав він в інтерв’ю для ватиканських медіа. – «Найважливіше – дати людям надію».
Канаваті пояснив, що еміграція й надалі знекровлює Вифлеєм та інші палестинські міста, позбавляючи Святу Землю християнської присутності. «Люди залишають Вифлеєм, залишають Палестину через те, що відбувається», – наголосив він, додаючи, що поселення довкола Вифлеєму нині майже зрівнялися з самим містом за кількістю населення.
Зустріч із Папою
Мер, який обіймає посаду від травня, розповів, що Лев XIV відгукнувся на його прохання про зустріч. «Я мав честь пояснити Папі, наскільки важлива участь у тому, що відбувається в Палестині, у Газі, у Вифлеємі, і в збереженні цих “живих каменів Святої Землі”, бо без них ця земля – просто музей», – підкреслив він. – «Щоразу, коли мені доводиться говорити про Вифлеєм, я спершу молюся. І це було перше речення, яке я сказав Папі: аби він втрутився, щоб зупинити цю війну, щоб зупинити те, що переживає наш народ у Газі. І я думаю, що це була найважливіша тема нашої розмови. Він зі мною погодився».
Вифлеєм і християни під тиском
Махер Нікола Канаваті змалював драматичну картину сучасного життя у Вифлеємі: «Колись місто мало площу 37 кв. км. Тепер же, внаслідок анексії, розбудови поселень і зведення стіни, яка відокремила Вифлеєм від його сестри і серця – Єрусалима, ми вперше у своїй історії стикаємося з безліччю проблем». Він знову висловив занепокоєння зменшенням кількості палестинських християн. «Сьогодні у Святій Землі живе лише 168 тисяч християн, тоді як у світі є понад 4 мільйони палестинців-християн. Це саме по собі свідчить, під яким сильним тиском ми перебуваємо».
Він зауважив, що згідно із законом мер Вифлеєму повинен бути християнином. Це положення збережене палестинським керівництвом, «бо вони прагнуть зберегти християнську громаду – найдавнішу християнську спільноту у світі, що живе у Вифлеємі, у Святій Землі, в Палестині». Однак багато людей і далі виїжджають. «У мене крається серце щоразу, коли хтось залишає Вифлеєм». За останній рік понад тисячу християн отримали дозволи на еміграцію до Канади, США та інших країн.
Занепад туризму й економіки
Економіка Вифлеєму, яка базувалася на гостинності й прийомі паломників, була зруйнована після початку війни 7 жовтня 2023 року. «Ми зазнали цілковитого краху – падіння до нуля. Усі готелі, а їх 84, повністю закриті. Крамниці з сувенірами, майстерні, які виготовляють вироби з оливкового дерева, перламутру чи традиційні прикраси з Вифлеєму, – все закрите. Абсолютно все», – сказав мер. – «Рівень безробіття зріс із 14% до 65%, і, як відомо, людям відмовляють у доступі до роботи на території Ізраїлю». Адже понад 120 тисяч мешканців Вифлеєму працювали поза містом: «Дехто мав кредити, а тепер їм бракує навіть хліба на столі».
Нестача води
Дефіцит води й обмеження свободи пересування ще більше погіршують ситуацію і є важким тягарем для жителів. За словами мера, вода постачається за нормованою системою, адже палестинцям у Вифлеємі заборонено користуватися власними водними ресурсами: «Ми купуємо воду в ізраїльтян, а вони продають нам лише п’яту частину від тієї кількості, яку людина має споживати щодня», – пояснив він. – «Деякі райони Вифлеєму залишаються без води по 50 чи навіть 60 днів», – додав Канаваті. Він зазначив також, що понад 134 блокпости й контрольно-пропускні пункти, зокрема й у самому місті, перешкоджають свободі пересування, позбавляючи людей не лише свободи, а й можливості утримувати родини та будувати майбутнє.
Заклик до солідарності й надії
На думку мера, зростаюче почуття солідарності, яке він нещодавно помітив в Італії та інших країнах, має справжнє значення: «Вірю, що це дає людям більшу надію, усвідомлення того, що хтось про нас дбає, що нас не забули». Він також підкреслив, що підтримка з боку Латинського патріархату та місцевого духовенства є «найбільшою надією, яку сьогодні отримує Вифлеєм». Щодо того, як міжнародна спільнота може допомогти, він звернувся з проханням підтримувати місцеві організації. «Підтримувати населення, аби воно не емігрувало. Це – найважливіше, що ми тепер намагаємося робити».
