Коментуючи перед проказування молитви «Ангел Господній» Ісусову притчу про нечесного управителя, Папа Лев XIV наголосив на тому, що все, що ми маємо, наше життя є Божим даром, який потрібно використовувати для створення мереж дружби та солідарності, для чинення добра, для побудови більш справедливого, рівноправного та братнього світу.
Про це пише Vatican News.
На початку 16-ї глави Євангелії від Луки читаємо, як Ісус розповідає притчу про хитрого управителя, який потрапивши у немилість свого пана, вирішив знайти прихильність у його боржників, списавши частину боргу. Коментуючи цю притчу перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 21 вересня 2025 р., Папа Лев XIV зауважив, що вона спонукає нас замислитися на використанням матеріальних благ, зокрема, й над тим, як ми користуємося «найціннішим з-поміж усіх, яким є наше життя».
Всі будемо покликані звітувати
Отож, бачимо управителя, від якого господар вимагає звіту, й це, за словами Святішого Отця, говорить нам про щось важливе, а саме про те, що «ми не є володарями нашого життя, ані благ, якими користуємося», бо все це дане нам Господом, Він довірив це «нашому піклування, нашій свободі та відповідальності». «Одного дня ми будемо покликані звітувати про те, як ми розпоряджалися собою, нашими благами та ресурсами землі, як перед Богом, так і перед людьми, суспільством і, насамперед, перед тими, хто прийде після нас», – сказав Наступник святого Петра, зауваживши, що управитель з притчі дбав лише про свій заробіток, і коли прийшов день, коли його позбавлять адміністрування, він змушений замислитися над майбутнім, й у цій ситуації він усвідомлює, що «накопичення матеріальних благ не є найважливішим, бо багатство цього світу минуще». І підробляючи розписки боржників, він відмовляється від своєї частки, щоб здобути «друзів, які будуть готові допомогти йому та підтримати його».
Критерій егоїзму та критерій дарування
У контексті цієї притчі Ісус каже слухачам: «Набувайте собі друзів з неправедної мамони, щоб коли її не стане, прийняли вас до вічних осель». Як зауважив Папа, цей управитель, хоч і нечесно адміністрував багатство цього світу, «спромігся знайти спосіб набути собі друзів», тобто, вийти «із самотності свого егоїзму». І тому ми, що є учнями Ісуса та живемо в світлі Євангелія, тим більше повинні «використовувати блага світу та наше життя, думаючи про справжнє багатство, яким є дружба з Господом і з ближніми».
«Найдорожчі, притча заохочує нас запитати себе: як ми розпоряджаємося матеріальними благами, ресурсами землі та самим своїм життям, які Бог довірив нам? Ми можемо слідувати критерію егоїзму, ставлячи багатство на перше місце і думаючи тільки про себе самих; але це ізолює нас від інших і поширює отруту суперництва, що часто породжує конфлікти. Або ж можемо визнати все, що ми маємо, Божим даром, даним в управління, і використовувати його як інструмент для спільного використання, щоб творити мережі дружби та солідарності, чинити добро, будувати більш справедливий, рівноправний і братерський світ», – сказав Лев XIV, запросивши молитися до Пресвятої Діви, щоби «Вона заступалася за нас і допомагала нам добре управляти тим, що Господь доручає нам, робити це справедливо та відповідально».
