Зустрічаючись із паломниками на площі Святого Петра у Ватикані з нагоди Ювілею працівників юстиції, Папа роздумував над звершенням правосуддя, яке забезпечує належне співіснування людей та суспільних груп.
Про це пише Vatican News.
У суботу, 20 вересня 2025 р., Папа Лев XIV провів ювілейну загальну аудієнцію, яка відбулася на площі Святого Петра у Ватикані. Зустріч з паломниками була приурочена Ювілею працівників юстиції, тим, які тією чи іншою мірою залучені до сфери цивільного та церковного права. У своїй катехизі Святіший Отець поділився роздумами про чесноту справедливості, незамінну для належного розвитку суспільства.
Чеснота справедливості, яка спрямована на спільне благо
Папа зазначив, що справедливість не можна зводити лише до простого застосування закону, обмежувати суддями чи процедурними аспектами, оскільки вона покликана «виконувати вищу функцію в людському співіснуванні» та є «головним засобом для побудови спільного блага в кожному суспільстві». «Насправді, справедливість поєднує в собі гідність людини, її відносини з іншими та вимір спільноти, що складається із співіснування, структур та спільних правил, – пояснив він. – Йдеться про кругообіг соціальних відносин, яка ставить у центр цінність кожної людини, яку необхідно захищати за допомогою справедливості перед різними формами конфліктів, що можуть виникнути в індивідуальних діях, або перед втратою здорового глузду, яка може торкнутися навіть органів влади та інших структур».
За словами Лева XIV, справедливість є насамперед чеснотою, тобто – як зазначає Катехизм Католицької Церкви – є міцною і сталою позицією, яка спрямовує поведінку людини згідно з розумом і вірою та полягає в «постійному і твердому бажанні віддати Богові й ближньому те, що їм належить». Вказавши на кілька прикладів євангельської справедливості, яка здатна перемогти зло тиранії, Папа зазначив, що сила прощення, яка є частиною заповіді любові, «виявляється як складова справедливості, що здатна поєднати надприродне з людським». «Отже, євангельська справедливість не відкидає людську, але піддає її переоцінці та переосмисленню: вона спонукає її йти завжди далі, бо підштовхує до пошуку примирення. Насправді зло не тільки слід засуджувати, але й виправляти, і для цього необхідний глибокий погляд на благо окремих людей і на спільне благо», – сказав Святіший Отець. Він додав, що це важке завдання, але не є неможливе.
Папа зауважив, що справедливість стає конкретизованою, коли спрямована на інших, де кожному віддається те, що йому належить, «аж до досягнення між людьми рівності в гідності та можливостях». Таким чином, справжня рівність – це не формальна рівність перед законом, яка, однак, є «необхідною умовою для належного звершення правосуддя», а можливістю для всіх реалізувати свої прагнення, а також бачити, що права, властиві їхній гідності, «гарантуються системою спільних цінностей, здатних надихати норми і закони, на яких базується функціонування інституцій».
Осягнути глибинний сенс істини
Святіший Отець зазначив, що працівників правосуддя спонукає до дії «пошук і відновлення забутих цінностей у співіснуванні». «Саме завдяки цінностям, що лежать в основі суспільного життя, справедливість відіграє центральну роль у співіснуванні людей і людських спільнот», – підкреслив він. У цьому контексті він навів слова святого Августина, який писав: «Справедливість не є справедливістю, якщо вона не є одночасно розсудливою, мужньою і поміркованою». «Для цього необхідна здатність завжди мислити у світлі істини та мудрості, тлумачити закон, заглиблюючись у його суть, виходячи за межі суто формального виміру, щоб осягнути глибинний сенс істини, якій ми служимо», – сказав Лев XIV. Він навів слова Ісуса про блаженних голодних і спраглих справедливості (пор. Мт. 5,6), зауважуючи, що справедливість вимагає «особистих зусиль задля тлумачення закону якомога більш людяно» та спонукає прагнути до «насичення», якого можливо досягти лише у вищій справедливості, яка виходить за межі конкретних ситуацій.
Справедливість, на якій повинні базуватися закони
Відтак Папа звернув увагу над численні країни й народи, які «голодні і спраглі справедливості», адже умови їхнього життя є несправедливі й нелюдські. Він заохотив у контексті сучасної міжнародної ситуації застосовувати наступні «постійно актуальні судження», записані в творі «De civitate Dei» святого Августина: «Без справедливості неможливо управляти державою; є неможливим забезпечити правосуддя в державі, де немає справжньої справедливості. Дія, що здійснюється відповідно до закону, безумовно здійснюється відповідно до справедливості, і неможливо, щоб дія, що здійснюється проти справедливості, здійснювалася відповідно до закону».
На завершення Лев XIV заохотив учасників Ювілею працівників юстиції звершувати правосуддя на служінні народу, звертаючи свій погляд на Бога, «аби повністю шанувати справедливість, право і гідність людей».
