Префект Дикастерії у справах міжрелігійного діалогу у своєму виступі під час Другого міжнародного саміту релігійних лідерів у Куала-Лумпурі, Малайзія, підкреслив велику відповідальність релігійних лідерів за сприяння побудові кращого світу та миру.
Про це пише Vatican News.
Підносити «голос проти насильства та несправедливої дискримінації, сміливо боротися з причинами, що лежать в основі виникнення конфліктів, і рішуче виступати за захист нашого спільного дому». У цьому полягає велика відповідальність релігійних лідерів у сучасному світі, як підкреслив кардинал Джордж Джейкоб Коовакад, Префект Дикастерії у справах міжрелігійного діалогу, у своїй промові, виголошеній у четвер, 28 серпня 2025 року, в Малайзії під час другого Міжнародного саміту релігійних лідерів. Захід, який проходить у столиці країни, Куала-Лумпурі, має тему «Роль релігійних лідерів у вирішенні конфліктів» і був організований Канцелярією прем’єр-міністра Малайзії у співпраці з Всесвітньою мусульманською лігою (Muslim World League).
Релігії і конфлікти
У своєму виступі кардинал окреслив способи, за допомогою яких релігійні лідери можуть «сприяти запобіганню, вирішенню та усуненню конфліктів». Перший із них – прагнути бути «голосами миру, а не насильства». «Скажімо прямо: релігійні лідери ніколи не повинні розпалювати ненависть», – мовив він. «Ми ніколи не повинні пропагувати, виправдовувати або потурати насильству. Наше покликання вище: запобігати злу, вирішувати суперечки та усунути розбіжності. Ми завжди повинні заохочувати ненасильницькі способи вирішення конфліктів. Тільки тоді ми зможемо побудувати світ, гідний нашої спільної людської гідності», – підкреслив доповідач.
Кардинал зауважив, що релігію «часто звинувачують у тому, що вона є причиною конфліктів». Натомість він наголошує, що «причини конфліктів зазвичай криються в бідності, нерівності, політичній маніпуляції, виключенні та глибоких ранах несправедливості», а розбрат виникає через «неправильне використання влади, невирішені соціальні розбіжності та відхід людського серця від справедливості, співчуття та пошуку істини». Водночас, за його словами, ми повинні чесно визнати, «що в наших традиціях є особи та групи, які в ім’я релігії сіяли розбрат, вчиняли насильство та спричиняли руйнування» чи навіть переінакшували чи спотворювали «писання, традиції та історію, щоб виправдати насильство», продовжуючи дискримінацію та позбавляючи «інших їх законних прав, зокрема свободи віросповідання». Тому, наполіг префект, релігійні лідери покликані нагадувати своїм «спільнотам, що віра ніколи не повинна бути зброєю», а «силою, що зцілює».
Зцілення та справедливість
Кардинал Коовакад далі наголосив, що релігійні лідери не можуть «спокійно відпочивати чи мирно спати», коли «у світі лунає крик пораненого людства і крик пораненої землі». «Як релігійні лідери, ми покликані піднести свої голоси на захист тих, хто несправедливо страждає внаслідок воєн», – підкреслив він, додаючи, що «релігія має в собі унікальну силу зцілювати рани через прощення, але також і через справедливе застосування правосуддя, не приховуючи правди». За його словами, «справжній і тривалий мир починається з зцілення глибоких ран людства», бо лише тоді, «коли серця будуть зцілені», світ навколо нас зможе процвітати в мирі та гармонії.
Важливість діалогу
Врешті, останній спосіб, який пропонує кардинал Коовакад, за допомогою якого релігійні лідери можуть «творити майбутнє миру та солідарності» у світі, «пораненому недовірою, ненавистю та екстремізмом», полягає у тому, щоб мати «сміливість зносити старі стіни та перестати будувати нові», будуючи також нові мости солідарності. Префект ватиканської дикастерії вказав на міжрелігійний діалог як шлях, який вже десятиліттями руйнує бар’єри «страху, невігластва та ненависті».
