Приймаючи католицьких парламентарів, Папа Лев XIV заохотив їх бути будівничими «політики надії», яка ґрунтується на переконанні в тому, що ми завдяки Христовій благодаті можемо відображати Його світло в «земному місті».
Про це пише Vatican News.
Працювати над розбудовою світу, в якому влада підкоряється совісті, а закон служить людській гідності, відкидаючи небезпечну і саморуйнівну думку, що нічого не можна змінити. Із такими заохоченням Папа Лев XIV звернувся до учасників щорічної зустрічі парламентарів, організованої Міжнародною мережею законодавців-католиків. Приймаючи їх у суботу, 23 серпня 2025 р., Святіший Отець зазначив, що тема, яку вони обрали на свою 16 зустріч, що збіглася з Ювілейним роком, спонукає замислитися. «Новий світовий порядок: політика великих сил, домінування корпорація і майбутнє людського процвітання», – так звучить ця тема, в якій Святіший Отець вбачає як тривогу, так і прагнення: «Ми всі стурбовані тим, у якому напрямку рухається наш світ, і водночас прагнемо справжнього людського процвітання. Прагнемо світу, в якому кожна людина може жити в мирі, свободі та самореалізації згідно з Божим задумом».
Будувати Місто Боже
Як натхнення для пошуків рівноваги Наступник святого Петра вказав на спадщину святого Августина Гіппонського, Отця Церкви, який у пізньоримський період був свідком величезних суспільних потрясінь. Як відповідь на них він написав твір «Місто Боже». Папа нагадав, що згідно зі святим Августином, в людській історії перетинаються два «міста», що символізують духовну дійсність, тобто, спрямування людського серця. «Людське місто, побудоване на гордості та самолюбстві, характеризується прагненням влади, престижу та задоволень; Боже місто, побудоване на любові до Бога аж до альтруїзму, характеризується справедливістю, милосердною любов’ю та смиренням», – пояснив він, додаючи, що святий Августин у такий спосіб заохочує християн наповнювати земне суспільство цінностями Божого Царства, що не лише «спрямовує історію до її остаточного сповнення у Бозі», але також «уможливлює справжнє людське процвітання в цьому житті».
Справжнє процвітання
За словами Святішого Отця, таке богословське бачення може запропонувати орієнтири в контексті поточних змін. Шукаючи відповідь на запитання про те, що означає людське процвітання, він зауважив, що сьогодні його плутають із «багатим життям з матеріальної точки зору», або з «індивідуальною автономією». В такому контексті ідеальне майбутнє часто змальовується як технологічна зручність і споживацьке задоволення. Але навіть у так званих суспільствах бачимо, що цього недостатньо.
«Справжнє людське процвітання випливає з того, що Церква називає цілісним людським розвитком, або повним розвитком людини у всіх вимірах: фізичному, соціальному, культурному, моральному та духовному. Це бачення людини корениться в природному законі, моральному порядку, який Бог вписав у людське серце, глибші істини якого висвітлює Христове Євангеліє. У цьому сенсі справжнє людське процвітання проявляється, коли люди живуть доброчесно, коли вони живуть у здорових спільнотах, насолоджуючись не тільки тим, що вони мають, чим володіють, але й тим, ким вони є як Божі діти», – зазначив Лев XIV, підкреслюючи, що майбуття людського процвітання залежить від того, яку «любов» обираємо для організації суспільного життя: любов до себе чи любов до Бога і до ближнього.
Політика надії
Підсумовуючи, Папа зазначив, що «виклики великі, але благодать Бога, що діє в серцях людей – сильніша». Покликаючись на слова Папи Франциска, сказані на початку року дипломатам, що ми потребуємо «дипломатії надії», Лев XIV мовив: «Я б додав, що ми потребуємо також “політики надії” та “економіки надії”, вкорінених у переконанні в тому, що також тепер завдяки Христовій благодаті ми можемо відображати Його світло в земному місті».
