Засновник міжнародної екуменічної християнської спільноти монашого характеру в Тезе, брат Роже, який загинув мученицькою смертю у 2005 році під час вечірньої молитви, залишається символом миру й примирення. Історія спільноти брата Роже сягає часів Другої світової війни, коли він відкрив свій дім для переслідуваних юдеїв.
Про це пише Vatican News.
Минуло двадцять років від дня його смерті – 16 серпня 2005 року засновник Тезе був убитий під час молитви психічно хворою жінкою, яка завдала йому смертельного удару ножем. Його наступник, пріор брат Метью, наголошує, що ці два десятиліття болісної відсутності стали часом глибшого розуміння його бачення людини й Церкви: «Він бачив спільноту Церкви як таїнство сопричастя. Часто повторював, що є люди, які вже живуть єдністю у Христі, які втілюють у житті молитву Христа: щоб усі були одно. І сьогодні це свідчення примирення є вкрай необхідним у світі, позначеному ненавистю, поділами та насильством».
Відкрите серце й розум
Брат Роже прибув до маленького французького села Тезе, розташованого в регіоні Бургундія–Франш-Конте, у 1940 році, у розпал Другої світової війни. Це була ситуація, яка, за словами брата Метью, нагадує сучасність, коли триває «третя світова війна фрагментами», про що неодноразово говорив папа Франциск.
«Брат Роже, – розповів пріор в інтерв’ю ватиканським медіа, – відкрив свій дім для єврейських біженців, які опинилися в небезпеці. І молився разом із ними. Наша спільнота народилася у час війни, і це навчає нас бути близькими до всіх народів, що страждають, як-от народ України чи народ Святої Землі».
Жести любові
Саме цей перший жест гостинності та безмежного ділення можна вважати одним із засадничих актів заснування спільноти, побудованої на трьох основних стовпах: єдності християн різних конфесій, спільній молитві та прийнятті інших, особливо молодих людей. Від самого початку й донині, – пояснює брат Метью, – «ми намагаємося зростати у взаємній відповідальності, що знаходить також своє підтвердження у позитивних плодах нещодавнього Синоду про синодальність. Взаємне слухання завжди було й залишається для нас фундаментальним».
У слуханні Бога
Рішення зупинитися в Тезе після виїзду зі Швейцарії, де він мешкав, було для брата Роже вибором на користь убогих. «Він, який нічого не мав, – пояснює пріор, – прислухався до голосу дуже бідної старенької жінки, яка попросила його залишитися з нею в цьому селі, сповненому злиднів». У наступні роки брат Роже скаже, що цей голос був голосом Бога, який кликав його до великих справ.
