Проповідуючи під час Святої Меси з вбогими, яку він відслужив у санктуарії Санта-Марія-делла-Ротонда в Албано, Папа Лев XIV заохотив не знеохочуватися в служіння добра, навіть якщо оточуючі беруть ці наші зусилля на кпини, ба більше, можуть відповісти переслідуваннями. Він наголосив, що полум’я доброти не коштує стільки, скільки коштує зброя, воно безкоштовно оновлює світ.
Про це пише Vatican News.
Вже бути разом, перемогти віддаленість, подивившись одні одним у вічі – це великий дар, однак, ще більшим даром є в Господі перемагати смерть. Із цього зауваження Папа Лев XIV розпочав свою проповідь, виголошену під час Святої Меси, яку він у неділю, 17 серпня 2025 р., очолив у санктуарії Санта-Марія-делла-Ротонда в містечку Албано, розташованому поруч з літньою резиденцією Вселенських Архиєреїв, де він проводить другу частину літнього відпочинку. На це богослужіння зібралися вбогі та потребуючі, які отримують допомогу від Карітасу дієцезії Албано, разом зі своїми благодійниками.
Як зауважив проповідник, Ісус переміг смерть, саме цьому присвячена неділя, – день Господній, день Воскресіння, – і ми також «вже починаємо перемагати її разом з Ним». «Саме так: кожен з нас приходить до церкви з певною втомою і страхом – іноді меншими, іноді більшими – і одразу ми вже не самотні, ми разом, ми знаходимо Христові Слово і Тіло. Таким чином наші серця отримують життя, що виходить за межі смерті. Це Святий Дух, Дух Воскреслого, робить це серед нас і в нас, тихо, неділю за неділею і день за днем», – пояснив він.
В обіймах Матері
Святіший Отець зауважив, що цей давній санктуарій-ротонда має круглу форму, його стіни немов обіймають, подібно до площі Святого Петра. Якщо дивитися ззовні, то церква, як і кожна людська дійсність, може виглядати «кутастою». І її «божественна дійсність» проявляється, «коли переступаємо поріг і знаходимо прийняття». «Тоді наша вбогість, наша беззахисність, а особливо невдачі, за які нас можуть зневажати і засуджувати, – а іноді ми самі себе зневажаємо і засуджуємо, – нарешті обіймає солодка Божа сила, безумовна і позбавлена кутів любов. Марія, Ісусова мати, є для нас знаком і передвістям Божого материнства», – сказав Лев XIV, додаючи, що саме в Ній ми «стаємо Церквою-матір’ю, яка народжує та відроджує не силою світської могутності, а силою любові».
Джерело миру – Ісусів вогонь у серці
За словами проповідника, нам можуть звучати дивно слова Ісуса, що прозвучали під час читання з Євангелії: «Чи думаєте, що я прийшов мир принести на землю? Ні, кажу вам, але поділ!». У нас виривається сказати: «Як же, Господи? Й Ти також? Маємо надто багато поділів. Чи ж не Ти сказав під час тайної вечері: “Мир даю вам, мій мир залишаю вам”». Як зауважив Лев XIV, Ісус міг би відповісти: «Так, це я. Та згадайте, як того вечора, мого останнього вечора, щодо миру я відразу додав: “Не як світ даю його вам. Хай не турбується серце ваше”». «Дорогі друзі, світ призвичаює нас плутати мир зі зручністю, добро – зі спокоєм. Ось чому, щоб до нас прийшов Його мир, Божий shalom, Ісус мусить сказати нам: “ Я прийшов вогонь кинути на землю; і як же я прагну, щоб він уже розгорівся!”» – пояснив Папа, вказуючи на те, що саме це може стати причиною поділу, навіть і між найближчими. Бо хтось казатиме нам не ризикувати, пощадити себе, мовляв, «важливо перебувати в спокої, інші не заслуговують на любов». Ісус, натомість, «відважно занурився в нашу людську природу», й саме про це «хрещення» Він говорить, про «хрещення хрестом, про повне занурення в ризик, який привносить любов».
Вогонь не зброї, а любові
Як зазначив проповідник, ми, приймаючи Пресвяту Євхаристію, живимося цим Божим даром. Йдеться про рішення «вже не жити більше для себе самих, нести полум’я в світ». «Полум’я не зброї, ані не полум’я слів, які розпалюють інших. Ні. Вогонь любові, яка схиляється та служить, яка байдужості протиставляє піклування, а сваволі – лагідність; полум’я доброти, яка не коштує стільки, скільки коштує зброя, але безкоштовно оновлює світ», – сказав Лев XIV, додаючи, що ціною цього може бути нерозуміння, висміювання, а навіть переслідування, та «не існує більшого миру, ніж носити в собі Його полум’я».
У цьому контексті Папа подякував усім тим, хто в цій дієцезії несе полум’я милосердної любові, заохочуючи не чинити різниці між тим, хто допомагає, і тим, кому допомагають. «Ми – Господня Церква, Церква вбогих, всі цінні, всі – наділені суб’єктністю, кожен з нас – носій особливого слова Бога. Кожен з нас – дар для інших», – наголосив проповідник, підкреслюючи, що полум’я, яке приніс Ісус, спалює упередження та страх. «Не залишаймо Господа поза нашими храмами, нашими домівками та нашими життями. Дозвольмо Йому ввійти через убогих, і тоді й ми, нашою вбогістю, будуватимемо мир», – підсумував він.
