«Християнин XXI століття або буде мучеником, або ним не буде», – сказав кардинал Фернандо Чомалі, архієпископ Сантьяго і примас Чилі, під час семінару про роль віри у публічному житті. Кардинал зробив цю заяву у своїй доповіді на семінарі «І в усьому любов», який відбувся з нагоди сторіччя енцикліки Папи Пія XI Quas Primas.
Про це пише CNA.
Назва семінару була натхненна цитатою святого Августина. Організаційно захід підтримали факультет права Католицького університету Чилі, організація Community and Justice та фонд ConBoca. Подія підкреслила любов як центральний стовп, що об’єднує суспільні, культурні та політичні зусилля.
Кардинал Чомалі розпочав свою промову із зауваження про сучасну реальність: «Ми перенасичені всім: словами, дискурсами, так званими свободами. Але водночас ми наповнені нічим». Розмірковуючи про роль віри в сучасному суспільстві та необхідність міцної духовності, кардинал зауважив: «Сьогодні нам потрібні свідки. Більше ніж вчителі – люди, які знають Ісуса, люблять Його, йдуть за Ним. Не ідеями, а своїм життям».
Він також попередив про дві поширені спокуси, пов’язані з вірою: духовність у всьому та замикання в малих колах. «Церква не може бути замкненою. Справа не в тому, щоб час від часу проводити місії, а жити з місіонерським налаштуванням. Те, що приваблює людей – не промови, а діла», – зазначив він.
Примас Чилі підтвердив: «Християнин XXI століття або буде мучеником, або ним не буде», уточнивши, що «йдеться не про пошук переслідувань, а про радикальне життя; про слухняність Богові більше, ніж людям».
Євангелізація за своєю природою – політичний акт
Архієпископ Сантьяго розкрив важливість віри у соціальній трансформації, підкресливши: «Кожен людський проект без благодаті закінчується розчаруванням».
Він попередив, що любов не може зводитися лише до люб’язності чи філантропії, а має стати «душею християнської політики», що вимагає «формування, молитви і послідовності».
Провідною думкою кардинала стала відмінність між політикою і ідеологією, адже «євангелізація за своєю природою – політичний акт, бо вона шукає спільного блага».
Найкращим, що ми можемо запропонувати суспільству, на його думку, є проголошення Христа, адже «з Нього ми розуміємо людську гідність. І лише через Нього можемо жити з надією».