Заклик не втрачати нагоди для вияву любові прозвучав з уст Папи Лева XIV під час недільної зустрічі з паломниками, з якими він поділився деякими думками над словами Ісуса, який заохочує нагромаджувати скарби на небі, де злодій не підкопує і не приходить, щоб украсти.
Про це пише Vatican News.
«Продайте ваше майно, роздайте милостиню», – закликає Ісус, слова Якого святий євангелист Лука наводить у 12-й главі своєї Євангелії. Як зазначив Папа Лев XIV перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 10 серпня 2025 р., цей євангельський уривок заохочує нас замислитися «над тим, як інвестувати скарб нашого життя».
Призначення Божих дарів
Як зазначив Святіший Отець, промовляючи з вікна Апостольського палацу у Ватикані, Ісус закликає нас «не затримувати для себе дари, які нам дав Бог, але великодушно вкладати їх задля добра інших, особливо тих, хто найбільше потребує нашої допомоги». «Йдеться не лише про те, щоб ділитися матеріальними речами, які є в нашому розпорядженні, але й про те, щоб вкладати наші вміння, наш час, нашу любов, нашу присутність, нашу емпатію. Словом, усе те, що робить кожного з нас у Божих задумах унікальним, безцінним унікальним активом, живим, пульсуючим капіталом, який, щоб зростати, вимагає обробітку та інвестування, інакше він висихає і знецінюється. Або ж втрачається, віддаючись на милість тих, хто, як злодій, привласнює його, щоб просто зробити об’єктом споживання», – пояснив Наступник святого Петра, підкреслюючи, що Божий дар, яким є ми, «не призначений для такого кінця». Він потребує «простору, свободи, стосунків, щоб сповнитися та виразитися», тобто, «потребує любові», яка єдина «перетворює та ушляхетнює кожен аспект нашого життя, дедалі більше уподібнюючи нас до Бога». Тож, за словами Папи, Ісус не випадково говорить про це, прямуючи до Єрусалиму, де через хресну жертву принесе Себе в дар задля нашого спасіння.
Не втрачати нагоди для любові
«Діла милосердя – це найбезпечніший і найприбутковіший банк, якому можна довірити скарб нашого існування, бо там, як вчить нас Євангеліє, з “двома лептами” навіть бідна вдова стає найбагатшою людиною у світі», – вів далі Лев XIV, наводячи слова святого Августина, який у своїх роздумах про це писав: «Людина вже була б задоволена, якби з фунта бронзи отримала фунт срібла, або з фунта срібла – фунт золота; але з того, що ми віддаємо, отримуємо щось справді інше, не золото чи срібло, а вічне життя», – пояснюючи це: «Те, що дається, переміниться, бо переміниться той, хто дає».
Щоб допомогти зрозуміти, про що йдеться, Святіший Отець навів приклад мами, яка пригортає своїх дітей. «Чи ж не є вона в цей момент найпрекраснішою та найбагатшою людиною на світі?» – запитав він, додаючи: «Або ж двоє наречених, коли перебувають разом, чи ж не почуваються вони королем і королевою?». Таких прикладів, за його словами, можемо знайти багато, а тому він заохочує «в сімʼї, в парафії, в школі чи на роботі», де б ми не були, «стараймося не змарнувати жодну нагоду, щоб любити». Саме до цієї пильності нас закликає Ісус, тобто, «звикнути були уважними, готовими, чутливими одні до одних».
«Сестри й браття, ввіряймо це прагнення і ці зусилля Пресвятій Марії: нехай же Вона, Ранкова Зоря, допоможе нам бути у світі, позначеному багатьма поділами, “вартовими” милосердя та миру, як навчав нас святий Йоан Павло ІІ і як це в чудовий спосіб продемонструвала молодь, що побувала в Римі з нагоди Ювілею», – заохотив Лев XIV, розпочавши проказування молитви «Ангел Господній».
