80 років тому руйнівна сила ядерної зброї спричинила колосальні страждання. І хоча з часом серед відбудованих будівель було також відновлено катедру в районі Уракамі, місце після знищеного дзвону залишалося порожнім. Упродовж останніх місяців кілька американських католиків зібрали кошти на відновлення цього дзвону і подарували його катедральному храмові архідієцезії Наґасакі.
Про це пише Vatican News.
Знак прощення
«Цей новий дзвін щойно встановлено у досі порожній дзвіниці, і він пролунає вперше саме в той самий час, коли 9 серпня 1945 року над Наґасакі вибухнула атомна бомба», – зазначив архієпископ Наґасакі Пітер Мітіакі Накамура.
Перший звук нового дзвону пролунає об 11:04. Для архієпископа його мелодія стане «закликом до пам’яті про жертв і молитвою за мир». Той факт, що дзвін, зруйнований атомною бомбою, створеною і скинутою США, був відновлений коштом американських громадян і прийнятий Церквою в Уракамі, є «конкретним знаком прощення, примирення і надії». Для пастиря дієцезії Наґасакі це свідчення того, що «ми можемо разом іти дорогою до встановлення миру в усьому світі».
Рік надії
Архієпископ Накамура зазначив: «Я сподіваюся, що щоразу, коли лунатиме звук цього дзвону, люди згадуватимуть ті події та з надією долучатимуться до справи побудови миру».
Ми переживаємо Ювілейний рік – рік надії. «2025 рік – це 80-та річниця завершення війни та атомного бомбардування. Це нагода знову замислитися над важливістю запобігання війні, молитви за припинення нинішніх збройних конфліктів у світі, а також просування не лише заборони застосування ядерної зброї, а й її виробництва та володіння нею», – підкреслив ієрарх.
Архієпископ Наґасакі додав: «Багато людей вважають війну злом, але водночас, якби Японію атакувала інша держава, чимало хто визнав би за необхідне відповісти війною. Саме тому так важливо вже тепер будувати зв’язки співпраці та взаємного розуміння, щоби війна навіть не мала шансу розпочатися».
У цьому дусі архідієцезія Наґасакі спільно з дієцезією Хіросіми уклали партнерство з дієцезіями Сієтла та Санта-Фе у США – заради спільної мети: світу, вільного від ядерної зброї.
«Вважаю надзвичайно важливим розвивати такі стосунки й зв’язки з іншими», – наголосив архієпископ.
Озброєння і страхи
Японська Конференція єпископів нещодавно оприлюднила документ про мир, приурочений до 80-річчя атомного бомбардування. У ньому звучить запитання: «Жах і зло війни для багатьох є очевидними, але нам слід вчитися з досвіду 80-річної давнини і пам’ятати, що ідеї та цінності, які передаються в повсякденному житті, формують громадську думку і можуть призвести до конфлікту. Чи справді Японія сьогодні йде шляхом миру?»
Архієпископ Наґасакі зауважує: «З огляду на нарощування озброєнь та нинішню систему освіти в Японії, важко сказати, що країна насправді крокує шляхом миру. Японське суспільство є дуже конкурентним, часто домінованим гонитвою за прибутком і виразним матеріалізмом. У такій реальності легко виникають конфлікти, засновані на боротьбі та завоюванні».
Тривожним є той факт, що на Окінаві та островах Нансей розміщуються ракетні підрозділи нібито в оборонних цілях. «Також у регіоні Кюсю зміцнюються військові бази з огляду на оборонну необхідність», – уточнює архієпископ Накамура.
На його переконання, Церква «повинна пильнувати, щоб шкільна освіта не перетворилася – непомітно – на однобічну, спрямовану на підготовку до війни, з поширенням хибного переконання, ніби мир можна здобути військовою силою». У цьому контексті, як наголошує Накамура, «Церква покликана звіщати любов, прощення і дарування себе іншим – не лише словами, а конкретним стилем життя».
Боротьба за мир
Під час Другої світової війни – нагадав ієрарх – «Японія також чинила жорстокі й ганебні дії щодо інших народів. Однак тоді Католицька Церква в Японії не змогла відкрито заперечити чи виступити з протестом».
Однією з причин цього, ймовірно, було те, що «християн називали “ясо” (зневажливий термін на позначення християн – ред.) і дискримінували як “непатріотичних”. Кожен, хто виступав проти війни – навіть нехристиянин – отримував таке клеймо. Попри це, вважаю, тоді забракло сміливості, щоб – навіть ризикуючи переслідуванням – підняти голос на захист миру».
Сьогодні – каже архієпископ – «Конференція єпископів може і повинна проголошувати послання миру. І, звісно, молитися за мир. Після візитів двох понтифіків до Японії, японський народ глибше відчув важливу роль Церкви у справі миру. Підтримувана посланням і зусиллями Наступника Петра, Церква в Японії – як народ, який зазнав атомного бомбардування, – вірить, що дедалі більше зможе виконувати своє покликання звіщати мир».
